Canadian Geese - Sun Kil Moon

Swimmin' in the American River today

There you are on the bank sunbathing

What a beautiful picture your bathing suit and shades

Oh you’re a princess how did I ever get so lucky

Canadian Geese I like watching them flow

And watching the old timers across the river panning for gold

Oh the water’s so cold yet refreshing

Ain’t nothin' like swimmin' in a river it’s so decompressing

I’m a songwriter I’m a songwriter I am through and through

And I’ll be writing songs about you 'til I’m dead and blue

And you know I’ve lived a life and that there’s been others too

But nothin' compares to my life with you

Nothing compares to making love to you

Nothing compares to delicious cookin'

Nothing compares to how good I feel

When layin' next to watchin' TV and cuddlin'

Nothing compares with your kindness and patience

Nothing compares to your fragrance, your radiance

Since I was 15 I’ve carried an affliction

Since I was 15 I’ve lived with a condition

And I’m workin' on it workin' on it, I’m workin' on it hard baby

I got friends in my corner advising and helpin' me

The first time I ever looked at you

I’ve thought, though I’m flawed, you’re the one for me

And I’m the one for you

Was an eventful day I caught a lunker

I threw it back in the river it was a big orange carp clunker

And now you’re in bed you’re readin' a book by Edward Bunker

Next to the framed photo of my old cat Thumper

And I’m reading by John Fante’s Full of Life

He admits he’s nothing without Joyce his beloved wife

Wouldn’t matter if I rolled around in a Rolls Royce

Don’t matter how many custom built Les Pauls I own

Don’t matter how strong my voice

Don’t matter if I got a Golden Gate view

Don’t none of it mean nothin' without you

This year has found me so down and full of gloom

But feeling full of gloom for me ain’t nothin' new

I’ve been carrying it around since I was in my mother’s womb

In fact there’s probably still a residue of gloom

Under the many coats of paint in my childhood bedroom

But I’m trying to drop this bag of gloom

Though I’ll probably carry it around to some extent to my tomb

Call it gloom call it glum I’ve carried some depression

Self-induced, maybe, I don’t know

Maybe it’s genetic

Sometimes I lay in bed 'til one or two

In the afternoon

Dreaming I’m onstage entertaining

Then I wake and think that my god that felt great

Then I’m hit with the pain, that for now, being on stage is no musician’s fate

But my life is still quite dream

Bouncing back and forth between The Sierras and San Francisco and New Orleans

With you my Queen

And from this day forward I’ll strive to be your King

And here we are in Mid-October and before we know it the years' gonna be over.

But damn, the Roma tomatoes that we planted are still producing,

and tall as little trees

I’ll never forget our beautiful spring and summer days this year,

driving around old mountain towns, taking photos of old payphones,

and planting mint, parsley and basil in the garden, or driving to the old

Chinese town Isleton, where we stopped along the Delta and talked to a guy

named Hugo, who told us the history of the town

Or having Italian food in Rio Vista and standing on a dock, looking out over

the water, where Humphrey the whale resided for a little while.

That was your

idea, driving there.

You’ve come up with so many ideas for us — things to do —

road trips and little getaways

You’ve sensed my restlessness with not having tour dates and you’ve been so

supportive, on days that I cried and worried about my career and felt so

purposeless.

You’re the strongest, most patient, caring, beautiful person I

know

Now, my only purpose is to keep making art and to be the best person I can be

to you, and to everybody I know.

I can’t wait to see you tonight when I’m back

from the studio, to tell you about how Full of Life ended

John Fante’s relationship with his dad is so much like mine.

My god.

My dads' gonna be 87 in November.

I can’t wait for us to visit him.

He’ll be so happy to see me, but even happier to see me there with you

Купайтеся сьогодні в American River

Ось ви на березі, засмагаєте

Який гарний малюнок ваш купальник і тіні

О, ти принцеса, як мені так пощастило

Канадські гуси Мені подобається дивитися, як вони літають

І спостерігати, як старожили через річку шукають золото

О, вода така холодна, але освіжаюча

Нічого не схоже на купання в річці, це так розслабляє

Я автор пісень. Я автор пісень, я до кінця

І я буду писати пісні про тебе, поки не помру й не помру

І ви знаєте, що я прожив життя, і що були й інші

Але ніщо не зрівняється з моїм життям із тобою

Ніщо не зрівняється з займанням вами коханням

Ніщо не зрівняється зі смачним приготуванням

Ніщо не зрівняється з тим, як добре я почуваюся

Коли лежиш поруч із дивиться телевізор і обіймаєшся

Ніщо не зрівняється з вашою добротою і терпінням

Ніщо не зрівняється з вашим ароматом, вашим сяйвом

З 15 року я мучився

З 15 років я жив із захворюванням

І я працюю над цим, працюю над цим, я наполегливо працюю над цим, дитино

У мене в кутку є друзі, які мені радять і допомагають

Я вперше подивився на вас

Я думав, що, хоча я і є недоліком, ти для мене

І я для тебе

Був насичений подіями день, я зловив ланкера

Я кинув у ріку це був великий помаранчевий короп

А тепер ви в ліжку й читаєте книгу Едварда Банкера

Поруч із фотографією в рамці мого старого кота Тумпера

І я читаю книгу Джона Фанте Full of Life

Він визнає, що він ніщо без Джойс, його коханої дружини

Не має значення, якби я катався на Rolls Royce

Неважливо, скільки у мене є виготовлених на замовлення Les Pauls

Не важливо, наскільки сильний мій голос

Неважливо, чи бачу я Золоті ворота

Без вас це нічого не означає

Цей рік застав мене таким пригніченим і сповненим похмурості

Але відчуття повного похмурості для мене не є чимось новим

Я ношу його відколи був в утробі мами

Насправді, імовірно, все ще є залишки похмурості

Під багатьма шарами фарби в спальні мого дитинства

Але я намагаюся скинути цей мішок похмурості

Хоча я, ймовірно, до певної міри носитиму його до своєї могили

Назвіть це похмурим Назвіть це глум. У мене була депресія

Самоіндукований, можливо, я не знаю

Можливо, це генетично

Іноді я лежав у ліжку до одного чи другого

У другій половині дня

Мрію, що я розважаю на сцені

Тоді я прокидаюся і думаю, що мій бог почував себе чудово

Потім мене вдарив біль, що поки що бути на сцені - не доля музиканта

Але моє життя досі мріє

Підстрибуючи туди-сюди між Сьєрра, Сан-Франциско та Новим Орлеаном

З тобою моя королева

І з цього дня я намагатимусь бути твоїм королем

І ось ми в середині жовтня, і поки ми не дізнаємось, роки закінчаться.

Але до біса, ромські помідори, які ми посадили, все ще дають

і високі, як маленькі дерева

Я ніколи не забуду наші прекрасні весняні та літні дні цього року,

їздити по старих гірських містах, фотографувати старі телефони-автомати,

і висаджувати м’яту, петрушку та базилік у городі, або виїздити на старий

Китайське містечко Айлтон, де ми зупинилися вздовж Дельти й поговорили з хлопцем

на ім’я Гюго, який розповів нам історію міста

Або їсти італійську їжу в Ріо-Віста й стоячи на доку, дивлячись

води, де деякий час жив кит Хамфрі.

Це було твоє

ідея, їхати туди.

Ви придумали стільки ідей для нас — чим заробити —

дорожні поїздки та маленькі відпочинки

Ви відчули мою неспокійність через відсутність дат гастролей, і ви так відчували

підтримував, у дні, коли я плакав і хвилювався про свою кар’єру і відчував це

безцільно.

Ти найсильніша, найтерплячіша, турботлива, красива людина

знати

Тепер моя єдина мета — продовжувати творити мистецтво і бути найкращою людиною, якою я можу бути

вам і всім, кого я знаю.

Я не можу дочекатися побачити вас сьогодні ввечері, коли повернуся

зі студії, щоб розповісти вам про те, як закінчився Full of Life

Відносини Джона Фанте з батьком настільки схожі на мої.

Боже мій.

Моїм татам у листопаді виповниться 87 років.

Я не можу дочекатися, коли ми завітаємо до нього.

Він буде так щасливий побачити мене, але ще щасливіший побачити мене там з тобою