Blue Orchids - Sun Kil Moon

The ancient streets, so crowded and narrow

Winding stairs climb up, up high

The air tonight hangs sour and heavy

I’m dying up here, love, lie with me, lie

The view electrical and sprawling

The city lights move out and on and on

Out there in the halo of the skyline

My guardian angel looks down upon me

Fall tonight, sweet Paris rain

Shower me in her warm kisses

A burning star over long lost highway

My fallen lover died so young

And all the gifts you gave, I have them

And all your love I’m still holding onto

She rides the halo of the skyline

My fallen sister died so young

Our last goodbye, I wanted to be there

To bathe the loss from your fading eyes

Close these sweeping, long, gray curtains

Dizzying, spiraling heights

Soft light pours into the room

Fingers glide over my face, a voice speaks, a figure moves

How could I walk these old dim halls again?

How could I leave this room all alone?

When she comes by every morning

Brings back pink and pale blue orchids

When she comes by every afternoon

Piano music weeps quietly as May melts into June

When she comes by every evening

Lays down beside me softly breathing

Стародавні вулиці, такі людні й вузькі

Звивисті сходи піднімаються вгору, високо

Повітря сьогодні кисле й важке

Я вмираю тут, кохана, лежи зі мною, бреши

Вид електричний і розлогий

Лайти міста гаснуть і вмикаються і вмикаються

Там, у ореолі горизонту

Мій янгол-охоронець дивиться на мене згори

Осінь сьогодні ввечері, солодкий паризький дощ

Обливай мене своїми теплими поцілунками

Палаюча зірка над давно загубленим шосе

Мій падший коханець помер таким молодим

І всі подарунки, які ти дав, у мене є

І всю твою любов я досі тримаю

Вона їздить ореолом горизонту

Моя сестра померла такою молодою

Наше останнє прощання, я хотів бути там

Щоб викупити втрату від твоїх згасаючих очей

Закрийте ці широкі, довгі сірі штори

Запаморочливі, спіральні висоти

М’яке світло вливається в кімнату

Пальці ковзають по моєму обличчю, голос говорить, фігура рухається

Як я міг знову пройти цими старими тьмяними залами?

Як я міг залишити цю кімнату сам?

Коли вона приходить щоранку

Повертає рожеві та блідо-блакитні орхідеї

Коли вона приходить щодня вдень

Фортепіанна музика тихо плаче, коли травень переходить у червень

Коли вона приходить щовечора

Лягає біля мене тихенько дихаючи