Onwards... Towards Kadath! - Sulphur Aeon

Enlightment lies beyond the horizon

Heading north, into the cold dead waste

Seeking the ones akin to the gods

Riding the waves to obsidian shores

Above the desolate plateau of leng

Wings of leather guide an abhorrent ride

In the glare of the moon’s pale flame

The shantak haunts the dismal night

Past nameless mysterious isles

Not dared to be spoken of

Vile howels crack the calm of the night

Far north, into the darkness

Freezing cold, inquanok in sight

Above the desolate plateau of leng

Wings of leather guide an abhorrent ride

In the glare of the moon’s pale flame

The shantak haunts the dismal night

In robes of silk the masked priest strides

His wisdom tells of lunar beasts

Of horns and hooves concealed from sight

And night gaunts their royal feast

Under the dome, into the vaults of zin

As sacrifice to the gift of death and escape

In pitch-black darkness, eyes forbidding sight

Abadon the haunting ruins of ancient sarkomand

Summoning calls, return to the isle

Ghoulish uproar and moonbeats collide

Above the desolate plateau of leng

Faceless demons on membrane-winged flight

In the glare of the moon’s pale flame

The night guants impale the silent skies

Onwards… towards kadath!

Onwards… towards kadath!

… towards kadath!

Просвітлення лежить за горизонтом

Рухаючись на північ, у холодні мертві пустки

Шукайте тих, хто схожий на богів

Покататися на хвилях до обсидіанових берегів

Над пустельним плато ленг

Шкіряні крила ведуть огидну поїздку

У відблисках блідого полум’я місяця

Шантак переслідує сумну ніч

Минули безіменні таємничі острови

Не наважувався про них говорити

Підлі виття порушують нічний спокій

Далеко на північ, у темряву

Замерзаючий холод, інкуанок у полі зору

Над пустельним плато ленг

Шкіряні крила ведуть огидну поїздку

У відблисках блідого полум’я місяця

Шантак переслідує сумну ніч

У шовкових ризах крокує священик у масці

Його мудрість розповідає про місячних звірів

З рогів і копит, прихованих від очей

І ніч гнітить їхній королівський бенкет

Під куполом, у склепіння цин

Як жертву дару смерті та втечі

У темно-чорній темряві очі, що забороняють бачити

Відмовтеся від захоплюючих руїн стародавнього саркоманда

Викликаючи дзвінки, повертайтеся на острів

Огидний гамір і місячні удари зіштовхуються

Над пустельним плато ленг

Безликі демони в польоті з перетинчастими крилами

У відблисках блідого полум’я місяця

Нічні ватаги пронизують мовчазне небо

Вперед… до кадата!

Вперед… до кадата!

… до кадата!