Auf Kiel - Subway To Sally

ch hab mein Boot auf Kiel gelegt,

vertäut nach allen Regeln.

Ich hab das Meer vom Rumpf gefegt,

nahm Wind aus seinen Segeln,

zerbrach die Ruder und das Schwert,

ließ alle Lasten löschen,

nun liegt es fest und unbeschwert,

so fest und unbeschwert.

Nur manchmal, wenn der Südwind weht

und wildes Fernweh durch mich geht

wie schauerliche Stürme,

dann sehn ich mich wieder nach der See.

Auf Kiel gelegt hab ich mein Boot,

es faulen bald die Planken,

die Ratten gingen längst von Bord,

und alle Anker sanken.

Mein Boot liegt fest

und will nicht fort,

liegt fest und will nicht fort.

Nur manchmal, wenn der Südwind weht

und wildes Fernweh durch mich geht

wie schauerliche Stürme,

dann sehn ich mich wieder nach der See.

Ein Sturm zieht auf, ich steh an Deck,

die Seeluft schmeckt nach Regen,

der Himmel streckt die Hände aus,

ich stemm’mich ihm entgegen.

Nur manchmal, wenn der Südwind weht

und wildes Fernweh durch mich geht

wie schauerliche Stürme,

dann sehn ich mich wieder nach der See.

Я поставив свій човен на кіль,

пришвартований за всіма правилами.

Я змітав море з корпусу

взяв вітер з вітрил,

зламав весла і меч,

зняли всі тягарі,

тепер лежить міцно і безтурботно,

такий твердий і безтурботний.

Лише іноді, коли дме південний вітер

і дика жага блукань проходить через мене

як страшні бурі,

потім я знову прагну моря.

Я поставив свій човен на кіль

скоро дошки згниють,

щури давно покинули корабель

і всі якорі затонули.

Мій човен застряг

і не хочу йти

застряг і не хоче йти.

Лише іноді, коли дме південний вітер

і дика жага блукань проходить через мене

як страшні бурі,

потім я знову прагну моря.

Назріває гроза, я стою на палубі

морське повітря має смак дощу,

небо простягає руки

Я тримаюся проти нього.

Лише іноді, коли дме південний вітер

і дика жага блукань проходить через мене

як страшні бурі,

потім я знову прагну моря.