Deathful - Subtle

Another missing number in the jungle

Turned up with nothing but a loincloth to protect your tender penis from what’s

danger in the wildlife

Hushing your blood to hear a grass blade break

Beneath live them fang, where the edible are thread

A clump of thieves' teeth are hung, strung around your neck

Book of matches in your left hand.

Something sharp in your right

Fact: When one first arms themselves to kill, they will be lucky to fall,

even the old or the ill

And while the killing will grow easy, it will never grow less complicated

Why, what kind of killer are you?

Did you dig through its death unflinchingly?

Or did you just shut your breath and survive?

What kind of killer are you?

Did you decide?

You’d rather starve than go on taking this day?

Does a bachelor’s degree arm one as it guts its prey?

Did you still feel deathful?

When one first (h)arms themselves to kill, they will be lucky to fall,

even the old or the ill

Killa'!

Is you is, or is you ain’t?

Will you always eat around the wishbone or thank the carcass you’re carving for

what’s all destruction?

And do you still feel deathful with only matches, weapon, and less questions?

Would you now dissolve small slices of unraveled human arm on your good tongue?

Or would you now dig past your sausage stomach from the rungs of the ill over

the young?

And is this the fork to which you’ve come, a choice where there is none?

Knowing only to survive is quite deathful in the one dusk of what’s done

And so I ask, what kind of killer are you or will you become?

Did you dig through its death unflinchingly?

Ще одне відсутнє число в джунглях

З’явився без нічого, крім набедреної пов’язки, щоб захистити ваш ніжний пеніс від того, що

небезпека в дикій природі

Затихаючи кров, щоб почути, як ламається травинка

Під ними живуть ікла, де їстівні нитки

Згусток злодійських зубів повішений, нанизаний на шию

Книга сірників у вашій лівій руці.

Щось гостре праворуч

Факт: коли хтось першим озброюється, щоб убити, йому пощастить впасти,

навіть старі чи хворі

І хоча вбивство стане легким, воно ніколи не стане менш складним

Чому, який ти вбивця?

Ви непохитно прокопали його смерть?

Або ви просто заткнули дихання і вижили?

Який ти вбивця?

Ви вирішили?

Ви б краще померли з голоду, ніж продовжувати жити цей день?

Чи має ступінь бакалавра, коли він випотрошує жертву?

Ви все ще відчували смерть?

Коли хтось перший (h) озброїться, щоб вбити, йому пощастить впасти,

навіть старі чи хворі

Killa'!

Ви є чи ні?

Чи будете ви завжди їсти навколо ригеля чи дякувати туші, за яку ріжете

що за все руйнування?

І ви все ще почуваєтеся смертельними, маючи лише сірники, зброю та менше запитань?

Ви б тепер розпустили маленькі шматочки розплутованої людської руки на своєму здоровому язику?

Або ви б тепер прокопати свій ковбасний шлунок від ступенів хворого

молодь?

І це розвилка, до якої ви прийшли, вибір там, де не їх немає?

Знати, що лише вижити — досить смертельно в одній сутінки зробленого

І тому я запитую, яким ти вбивцею є чи станеш?

Ви непохитно прокопали його смерть?