Novella - Strung Out

My dreams are cold and crawl with regret

Black and white, there’s still us shouting out

We might not make it through

This chapter covers time without you

You are a ghost within these pages I call home

That’s nothing new

Cause I’m inclined to say I don’t mind

That you still come around this place

Survive me every time

Every scar and all the pain that we find in between

All the words are like razorblades

Well it all seemed far, the distance we are

Another world, another time

Like another life we left behind

It’s not enough to say I know you

It’s like you have all your secrets

I don’t know and never will

Like a riddleated pages, nothing new

A silent gesture, screaming out my name

You know this one’s for you

Cause I’m inclined to say I don’t mind

That you still keep me guessing

Every chapter, every time

Every scar and all the pain that we find in between

All the words are like razorblades

Well it all seemed far, the distance we are

Another world, another time

Like another life we left behind

Well I got my wings and all my good luck things

Pressed between a single page in melodrama

Well this binding’s not at all what it used to be

Can’t hold this page any longer

Any longer

This story I too shall breathe

The chapters four, five, and three

We done it all with every start

The rest is human, dark and bleak

With fiction, fodder, and disbelief

And somehow we always make it through

Мої сни холодні й повзають від жалю

Чорно-біле, ми все ще кричим

Можливо, ми не впораємося

У цьому розділі розповідається про час без вас

Ти привид на цих сторінках, які я називаю домом

Це нічого нового

Тому що я схильний сказати, що не проти

Що ти все ще приїжджаєш до цього місця

Переживай мене кожного разу

Кожен шрам і весь біль, який ми знаходимо проміж

Усі слова, як леза бритви

Ну, здавалося, що все далеко, на тій відстані

Інший світ, інший час

Як інше життя, яке ми залишили

Недостатньо сказати, що я знаю вас

У вас ніби є всі свої секрети

Я не знаю і ніколи не буду

Як прорізнені сторінки, нічого нового

Мовчазний жест, який викрикує моє ім’я

Ви знаєте, що це для вас

Тому що я схильний сказати, що не проти

що ви все ще змушуєте мене здогадуватися

Кожен розділ, кожен раз

Кожен шрам і весь біль, який ми знаходимо проміж

Усі слова, як леза бритви

Ну, здавалося, що все далеко, на тій відстані

Інший світ, інший час

Як інше життя, яке ми залишили

Що ж, у мене є крила та всі мої речі для удачі

Натиснуто між одною сторінкою мелодрами

Що ж, ця прив’язка зовсім не те, що була раніше

Не можу більше утримувати цю сторінку

Не довше

Цією історією я теж буду дихати

Розділи четвертий, п'ятий і третій

Ми робили все це на кожному початку

Решта люди, темні й похмурі

З вигадкою, кормом і безвір'ям

І якимось чином ми завжди витримуємо це