I Turned My Face Into The Wind - Strawbs

Dragonfly

I Turned My Face Into The Wind

I wandered far onto the lonely moors

Sparse coarse tufts of grass reached out to trip me

And above my head the leaden clouds hung low

As I turned my face into the rain

I huddled close against a tumbling wall

Wrapped in a cloak to shield me from the bitter cold

The solitude weighed heavy on my mind

As I turned my face into the rain

The mist rolled down across the countryside

I thought I heard the coastal sirens sound

As I turned my face into the rain

I tried to peer into the deepening gloom

To glimpse a lighted window in the distance

But just too far to penetrate the rain

As I turned my face into the rain

And yet somehow I sensed her presence near

And tufts of sheep’s wool hanging from a gorse bush

Were as though her hands were beckoning me home

As I turned my face into the rain

Бабка

Я повернув моє обличчя на вітер

Я поблукав далеко на самотні болота

Рідкі грубі пучки трави простяглися, щоб спотикати мене

А над моєю головою низько висили свинцеві хмари

Коли я повернув обличчям у дощ

Я притулився до стіни

Загорнувшись у плащ, щоб захистити мене від лютого холоду

Самотність тяжко лягла в моїй душі

Коли я повернув обличчям у дощ

Туман покотився по сільській місцевості

Мені здалося, що я чув звук берегових сирен

Коли я повернув обличчям у дощ

Я намагався заглянути в глибший морок

Щоб побачити освітлене вікно на відстані

Але занадто далеко, щоб проникнути в дощ

Коли я повернув обличчям у дощ

І все ж якось я відчула її присутність поруч

І пучки овечої вовни, що звисають з куща дроку

Неначе її руки вабили мене додому

Коли я повернув обличчям у дощ