Impotencia - Stravaganzza

Se escarchó, tras pasar por el umbral,

no se hundió, entre témpanos y sal.

Dar con la cabeza en la pared

una y otra vez,

hasta sangrar su sien,

y ver desfallecer

a un angustioso ser,

que se retuerce al ver

frustrado su querer.

La ansiedad, que le atormenta

en su oscuridad.

Gélida, como una roca de acero y mal.

Despreció cualquier don hallado en él,

nunca fue para el paladar la miel.

Ríos de odio y mares de rencor

en una eternidad manchada de dolor.

cumplir condena por un lamentable error

que no tendrá final hasta acabar los dos.

La ansiedad, que le atormenta

en su oscuridad.

Gélida, como una roca de acero y mal.

Corromper la vida sin saber

que herida vas a hacer,

sin valorar después

los lustros de dolor,

las almas sin calor,

la triste inmensidad,

la herencia de los dos… ¡de los dos!

Letra y música: Leo Jiménez.

Він замерз, пройшовши поріг,

він не потонув, між айсбергами та сіллю.

вдарився головою об стіну

і знову,

поки його скроня не закривавлюється,

і бачу знепритомніти

до хворої істоти,

що звивається при вигляді

зірвали його волю.

Тривога, яка його мучить

в його темряві.

Крижаний, як скеля зі сталі і зла.

Він зневажав будь-який дар, знайдений у ньому,

мед ніколи не був для смаку.

Річки ненависті і моря злості

у забарвленій болем вічності.

відбувати термін за помилку, яка прикро

це не закінчиться, поки обидва не будуть закінчені.

Тривога, яка його мучить

в його темряві.

Крижаний, як скеля зі сталі і зла.

Розбещує життя, не знаючи

яку рану ти збираєшся зробити,

не оцінюючи після

десятиліття болю,

душі без тепла,

сумна безмірність,

спадщина двох... двох!

Слова і музика: Лео Хіменес.