Arrepentimiento - Stravaganzza

Huellas de los días en la arena,

pasado encadenado a tu final,

tristeza que lloran los ojos de la verdad.

Las paredes blancas lo delatan,

el camino andado morirá,

recuerdos que gritan torturando una vez más.

El dolor vivido reaparece,

un amor soñado sufrirás,

anhelo que surge al volver la vista atrás.

Con la risa e la muerte pides,

las respuestas que jamás sabrás,

incógnitas que sugieren otra realidad.

La luz que desprende el sol,

cegándote el corazón.

Amanecer de un nuevo día y volver a amarla otra vez.

Durmiendo te retuerces al soñar en no besarla más.

Es la voz que no puedes oír

la que ya susurra cómo acabar.

Sin querer lloras al no poder

retomar lo que quedó atrás.

Por la noche, sólo en la penumbra,

te arrepientes de lo hecho mal;

toda una vida de la que no escaparás.

En el fuego del pasado quemas

los errores que vas a olvidar.

Por última vez descansas, todo es fácil ya.

Letra y música: Dani Pérez.

Сліди днів на піску,

минуле прикуте до твого кінця,

смуток, що сльозить очі правди.

Віддають це білі стіни,

пройдена дорога помре,

спогади, які знову мучать.

Знову з'являється прожитий біль,

кохання мрії, яке ти страждаєш,

туга, що виникає при огляді назад.

Зі сміхом і смертю ти питаєш,

Відповіді, які ви ніколи не дізнаєтеся

невідомі, які свідчать про іншу реальність.

Світло, яке випромінює сонце,

засліплює твоє серце

Зорі нового дня і знову кохати її.

Сплячий ти крутишся, щоб мріяти більше не цілувати її.

Це голос, якого ти не чуєш

той, що вже шепоче, як закінчити.

Ви ненавмисно плачете, коли не можете

забрати те, що залишилося.

Вночі, тільки в темряві,

ви шкодуєте про те, що зробили неправильно;

життя, від якого не втечеш.

У вогні минулого ти гориш

помилки, які ви забудете.

В останній раз, коли ти відпочиваєш, тепер усе легко.

Слова і музика: Дані Перес.