You Take Me As I Am - Stornoway

i was nervous in the morning, in a car, a backseat driver

with a handful of the chapters from the stories we were starting

every time you crossed the border where the water flows in cascades

you were coming with your sister from your mother’s in the valley

where the calls of rooks and ravens are the only thing you hear

as you imagine yourself living with no phone or electricity

we were headed to the outpost where our friends had all assembled

to receive us in our glory, where the trees cling for their safety

from the edge of the world, and the birds revolved around us as the sea swallowed our vows

and after we were married we went to our white stone cottage

and you took your simple dress off, and your tears fell in my eyes

as we were overcome with wonder at the love around us you take me as i am and turn me into someone

who could step right off this rock and fly out across the ocean

'cos if i were to die today, then it wasn’t all a waste

you take me as i am, for all my faults and problems

and you build me to withstand every gust and every gale

and if i knew i was going to die, well i’d be satisfied

'cos we’ve shared this moment

on the first night of our future we left the house in convoy

as aurora in the corner started sweeping up the stars

and we were talking all in whispers for no reason we could think of at all

as we clambered through the bracken on our way up to the outcrop

where the wind shakes the gorse and the coast looks like a jigsaw piece

the sun rose up around us, all neon pink and purple and gold

and way down below the clifftop, the sea broke on the shoreline

without hearing itself roar, without knowing we were here

'cos it was only doing what it was supposed to, as you take me as i am and turn me into someone

who could step right off this rock and fly out across the ocean

'cos if i were to die today, then it wasn’t all a waste

you take me as i am, for all my faults and problems

and you build me to withstand every gust and every gale

and if i knew i was going to die, well i’d be satisfied

'cos we’ve shared this moment

oh, you take me as i am, for all my faults and problems

and you build me to withstand every gust and every gale

and if i knew that i was going to die, well i’d be satisfied

oh, because we’ve shared this moment

once you were a stranger, but i struggle to remember

now i picture us as children many years before i met you

on the first day of my life, when the day broke like an empty page

Я нервувала вранці, в автомобілі, водій на задньому сидінні

з кількома розділами з історій, які ми починали

щоразу, коли ви перетинали кордон, де вода тече каскадом

ти приходив із сестрою від матері в долину

де ви чуєте лише крики граків і воронів

як ви уявляєте, що живете без телефону чи електрики

ми прямували до форпосту, де зібралися всі наші друзі

щоб приймати нас у нашій славі, де дерева чіпляються за свою безпеку

з краю світу, і птахи крутилися навколо нас як море поглинало наші обітниці

і після того, як ми одружилися, поїхали до нашого білокам’яного котеджу

і ти зняв свою просту сукню, і твої сльози впали в мої очі

як нас охопило здивування любові навколо ти приймає мене таким як я і перетворюєш мене на когось

хто міг зійти з цієї скелі й полетіти за океан

тому що якби я померла сьогодні, то це не було марною тратою

ти приймаєш мене таким, яким я є, за всі мої помилки та проблеми

і ти будуєш мене, щоб витримати кожен порив і кожен шторм

і якби я знав, що помру, я був би задоволений

Тому що ми розділили цей момент

у першу ніч нашого майбутнього ми вийшли з дому в колоні

як полярне сяйво в кутку почало підмітати зірки

і ми розмовляли пошепки без причини, про яку загалом не могли придумати

коли ми пролізли крізь папоротник на нашому шляху до оголення

де вітер трясе дрока, а берег виглядає як шматок лобзика

сонце зійшло навколо нас, усе неонове рожеве, фіолетове та золоте

і далеко під вершиною скелі море розбилося на берегову лінію

не чуючи свого реву, не знаючи, що ми тут

тому що він робив лише те, що мусь був, як ви приймаєте мене таким як я і перетворюєте мене на когось

хто міг зійти з цієї скелі й полетіти за океан

тому що якби я померла сьогодні, то це не було марною тратою

ти приймаєш мене таким, яким я є, за всі мої помилки та проблеми

і ти будуєш мене, щоб витримати кожен порив і кожен шторм

і якби я знав, що помру, я був би задоволений

Тому що ми розділили цей момент

о, ти приймаєш мене таким, яким я є, за всі мої помилки та проблеми

і ти будуєш мене, щоб витримати кожен порив і кожен шторм

і якби я знав, що помру, я був би задоволений

о, тому що ми розділили цей момент

колись ти був незнайомим, але мені важко пригадати

тепер я уявляю нас дітими за багато років до того, як познайомився з тобою

у перший день мого життя, коли день зірвався, як порожня сторінка