Cocaina - Stor

Han sa:

Pass, trött på vita stränder i december

Sliriga livslinjer skrivna i slitna händer

Stadens periferi, skriet i dina gränder

Jag vill vara där när skiten händer

Natten lockar ut, vill höja fulla glas

Ådror som neon, E4 fulla av gas

Axar det snabba livet, noll till hundra det dras

Som flugor i nattlampor, åttahundra om dan

Åttahundra i rad, åttahundra hans plan

Shoppingrunda med dam, finns gott om kunder i stan

Det är ett under att inte folket har gått under

I noll åttahundra Stockholm stad

För hon har ingen glädje, ingen ingen glädje

Men hon gör mig lugn

Ja för hon har ingen kärlek, hon har ingenting

Men jag svär hon gör mig dum

Och vi svävar runt där uppe, tittar inte neråt

Ge mig lite mer

Baby jag kan inte stanna, jag blir fucking cp

Orkar inte mer

Cocaina jag var grabb när jag träffa dig

Kan inte räkna alla sätt som du förändrat mig

Hela staden älskar dig

Och jag vill bara att du ska lämna mig

Säg mig vad är känslor kan du känna nåt?

Solen skiner, jag är förkyld från en femma koks

Colombiansk snuva i en bil, måste hända nåt

Känner mig som en av Bernadotte

Eyo vart är hon?

Hon som skulle lindra mina laster

Mrs.

Velasquez körde nåt och stack, ringar på vattnet

En sån melankoli som jag har svårt för att beskriva

En påse sativa någon ny som är som Mona Lisa

Och det är lugnt, sommaren får stan att andas snabbt

Stockholm som en ugn, hennes hetta gör mig dum

Ja hennes hetta gör mig dum, trettio grader på mitt rum

Och jag faller

För hon har ingen glädje, ingen ingen glädje

Men hon gör mig lugn

Ja för hon har ingen kärlek, hon har ingenting

Men jag svär hon gör mig dum

Och vi svävar runt där uppe, tittar inte neråt

Ge mig lite mer

Baby jag kan inte stanna, jag blir fucking cp

Orkar inte mer

Cocaina jag var grabb när jag träffa dig

Kan inte räkna alla sätt som du förändrat mig

Hela staden älskar dig

Och jag vill bara att du ska lämna mig

Він сказав:

Проходьте, втомилися від білих пляжів у грудні

Слизькі лінії життя, написані потертими руками

Периферія міста, кричала у твоїх провулках

Я хочу бути поруч, коли станеться лайно

Ніч манить, хоче підняти повні келихи

Вени, як неон, Е4, повні газу

Сокира швидке життя, нуль до сотні малюється

Як мухи в нічних лампах, вісімсот на день

Вісімсот поспіль, вісімсот його план

Шопінг із жінкою, у місті багато клієнтів

Диво, що народ не згинув

У нульових восьмистах місто Стокгольм

Тому що в неї немає радості, немає ніякої радості

Але вона мене заспокоює

Так, тому що в неї немає любові, у неї немає нічого

Але я клянуся, що вона зводить мене з розуму

І ми плаваємо там нагорі, не дивлячись вниз

Дай мені ще

Крихітко, я не можу залишитися, я чортів

Більше не можу

Кокаїн Я був хлопчиком, коли зустрів тебе

Не можу злічити всі способи, як ти мене змінив

Тебе любить усе місто

І я просто хочу, щоб ти залишив мене

Скажи мені, які почуття ти можеш щось відчувати?

Сонце світить, я застудився від п’ятиколи

Колумбійський холод в машині, щось має статися

Я відчуваю себе Бернадоттом

Ейо де вона?

Вона, яка б полегшила мої тягарі

Пані.

Веласкес щось проїхав і застряг, кільця на воді

Меланхолія, яку мені важко описати

Пакетик Sativa хтось новий, це як Мона Ліза

І спокійно, літо змушує місто дихати швидко

Стокгольм як піч, її жар робить мене дурним

Так, її спека робить мене дурним, тридцять градусів у моїй кімнаті

І я падаю

Тому що в неї немає радості, немає ніякої радості

Але вона мене заспокоює

Так, тому що в неї немає любові, у неї немає нічого

Але я клянуся, що вона зводить мене з розуму

І ми плаваємо там нагорі, не дивлячись вниз

Дай мені ще

Крихітко, я не можу залишитися, я чортів

Більше не можу

Кокаїн Я був хлопчиком, коли зустрів тебе

Не можу злічити всі способи, як ти мене змінив

Тебе любить усе місто

І я просто хочу, щоб ти залишив мене