Забери меня - Стольный ГрадЪ

Руки сбиты в кровь, колени стерты,

Но я еще не мертвый, в ортах пульсирует жизнь

Держись, если упал — поднимись

Ведь только снизу взлетают ввысь

Перекрестись перед боем, прижми крест рукою

Бог с тобою, воют шакалы оскалив оскал

Будто скалы неприступные, души туманом окутаны

Запутаны путами осколки судеб

Рассудит бог всех, а не люди

Люди по сути как вода в разбитой посуде

Утекут в никуда и их не будет, крутит колесо истории

Время злее стало — реальность

Она режет ножом, кто-то лезет на рожон

Кто-то в петлю, кто-то обожжен

Кто-то подобен углю, кто-то огню,

А я молю бога — храни меня от порога до порога

Забери меня, там где ты там и я

Забери меня, по пути огня

Забери меня, успокой до утра

Забери меня, и сожги до тла

Я пью бокал до дна, но не бокал вина

И не моя вина что горечи полна наша чаша

Старше стали, мысли страшней

Выводы — люди жаждут выгоды больше воды

Поводырь слеп, но ведет слепого, святого нет

Души потухших, лучших называй психами, уродов — геями

Дерзость это не порок, а самовыражение

Гниения запах уже впитался в кожу

Прохожие похожи на куски мяса, погасла вера

Остался только страх в глазах серых

Мысли на дне омута, на улице лето,

Но как-то по зимнему холодно

Сто одна причина понять, что мы на грани,

Но легче просто взять и закрыть глаза руками

Легче просто жить в мире своих сладких фантазий

Брат, научись отличать людей от мразей

Забери меня, там где ты там и я

Забери меня, по пути огня

Забери меня, успокой до утра

Забери меня, и сожги до тла

Руки збиті в кров, коліна стерті,

Але я ще не мертвий, в ортах пульсує життя

Тримайся, якщо впав— піднімися

Адже тільки знизу злітають вгору

Перехрестись перед боєм, притисніть хрест рукою

Бог із тобою, виють шакали вискалив оскал

Неначе скелі неприступні, душі туманом огорнуті

Заплутані путами уламки доль

Розсудить бог усіх, а не людей

Люди по суті як вода в розбитому посуді

Втечуть у нікуди і їх не буде, крутить колесо історії

Час зліший став - реальність

Вона ріже ножем, хтось лізе на рожон

Хтось у петлю, хтось обпалений

Хтось подібний до вугілля, хтось вогню,

А я молю бога — зберігай мене від порога до порога

Забери мене, там де ти там і я

Забери мене, по шляху вогню

Забери мене, заспокой до ранку

Забери мене, і спали до тла

Я п'ю келих до дна, але не келих вина

І не моя вина що гіркоти сповнена наша чаша

Старші стали, думки страшніші

Висновки — люди прагнуть вигоди більше за воду

Поводир сліпий, але веде сліпого, святого немає

Душі згаслих, найкращих називай психами, виродками — геями

Зухвалість це не порок, а самовираження

Гниєння запах уже ввібрався в шкіру

Перехожі схожі на шматки м'яса, згасла віра

Залишився тільки страх у очах сірих

Думки на дні виру, на вулиці літо,

Але якось по зимовому холодно

Сто одна причина зрозуміти, що ми на межі,

Але легше просто взяти і заплющити очі руками

Легше просто жити у світі своїх солодких фантазій

Брате, навчись відрізняти людей від мразей

Забери мене, там де ти там і я

Забери мене, по шляху вогню

Забери мене, заспокой до ранку

Забери мене, і спали до тла