Reflection - Stim Axel

Ностальгия…

Мы с тобой как звезды, в темной бездне,

искорки бескрайней с грустной тайной,

так близки, далеки искрой в небе,

вспыхнет и устанет былью звездной.

Мы это мечта тысячи глаз, тысячи фраз,

только о нас эта игра, все не всерьез это лишь фарс

Позабыт не будет, свет наш звездный,

В Наших странных судеб, свет жить будет

Мы с тобой как звезды в окружении тишины,

смотрим, друг на друга с высока,

и может быть останемся навеки вместе мы,

а может быть откроем глаза

Мы это мечта тысячи глаз, тысячи фраз,

только о нас эта игра, все не всерьез это лишь фарс.

Мы это мечта тысячи глаз, тысячи фраз,

только о нас эта игра, все не всерьез это лишь фарс…

Ностальгія…

Ми з тобою як зірки, у темній безодні,

іскорки безкрайньої з сумною таємницею,

такі близькі, далекі іскрою в небі,

спалахне і втомиться буллю зоряною.

Ми це мрія тисячі очей, тисячі фраз,

тільки про нас ця гра, все не серйозно це лише фарс

Забутий не буде, світло наше зоряне,

У наших дивних доль, світло житиме

Ми з тобою як зірки в оточенні тиші,

дивимося, друг на друга з висока,

і може бути залишимося навіки разом ми,

а може бути розплющити очі

Ми це мрія тисячі очей, тисячі фраз,

тільки про нас ця гра, все не серйозно це лише фарс.

Ми це мрія тисячі очей, тисячі фраз,

тільки про нас ця гра, все не серйозно це лише фарс...