Ведьма - Stigmatic chorus

На рассвете *** будет казнена.

Да свершится сегодня правый суд на дочерью зверя, число его 666.

Да восторжествует царствие Христа и обережет нас всех господь,

Ибо на то есть воля бога.

Ты родилась под шелест дождя,

Свист ветра и волчий вой.

Старый лес и земля проводили тебя

В этот мир, что застыл под луной,

Знаки судьбы острым ножом

Расчертили ладони твои.

Среди божьих рабов ты осталась чужой

С огнем древней силы в крови

Познай же до конца искусство темных чар,

Чтоб розой распустился твой бесценный дар!

Как кровь лепестки — смертоносные шипы

Раны душам людей не наносят клинки!

Узри на яву участь свою,

Смерть от огня не минует тебя!

Пока светит солнце.

Твой час не настал!

Когда же светило

Угаснет в объятиях матери ночи,

Древний холм — место встречи

В заповедном лесу тебя примет.

В оргии жизни

Ты будешь купаться без горя и злобы,

Страх перед будущим темным

Разожмет свои когти кривые.

Тут не нужно хранить

От себя и от всех сокровенные тайны

В этом месте не принято

Сдерживать страсть и желания в узде.

В сердце леса с заката

Костры под котлами пылают.

И бешено пляшут виденья

В зеркально спокойной воде.

Холодные звезды глядят с высоты

На древний обряд единения с тьмой…

Холодные звезды глядят с высоты

На древний обряд единения с тьмой…

Холодные звезды глядят с высоты

На древний обряд единения с тьмой.

Ты отныне стоишь у последней черты,

Сожжены все мосты за твоею спиной.

Гори, ведьма, гори…

Расплата за знанье всегда неизменна.

Гори, ведьма, гори…

В этом мире, который безвластен и слеп

Гори, ведьма, гори…

Древний холм — твое место в лесу заповедном.

Гори, ведьма, гори…

Где шабаша угли встречают рассвет.

Познай же до конца искусство темных чар,

Чтоб розой распустился твой бесценный дар!

Как кровь лепестки — смертоносные шипы

Раны душам людей не наносят клинки!

Узри на яву участь свою,

Смерть от огня не минует тебя!

Пока светит солнце, твой час не настал!

Когда же светило

Угаснет в объятиях ночи,

Древний холм — место встречи

В заповедном лесу тебя примет

В оргии жизни

Ты будешь купаться без горя и злобы.

Страх перед будущим темным

Разожмет когти кривые.

Расплата за знанье всегда неизменна.

В этом мире, который безвластен и слеп.

Древний холм — твое место в лесу заповедном,

Где шабаша угли встречают рассвет.

На світанку *** буде страчено.

Так, відбудеться сьогодні правий суд на дочці звіра, число його 666.

Нехай переможе царство Христа і обере нас усіх Господь,

Бо на то є воля бога.

Ти народилася під шелест дощу,

Свист вітру і вовче виття.

Старий ліс і земля проводили тебе

В цей світ, що застиг під місяцем,

Знаки долі гострим ножем

Розкреслили твої долоні.

Серед божих рабів ти залишилася чужою

З вогнем стародавньої сили в крові

Пізнай ж до кінця мистецтво темних чар,

Щоб трояндою розпустився твій безцінний дар!

Як кров пелюстки - смертоносні шипи

Рани душам людей не наносять клинки!

Побач на долю свою,

Смерть від вогню не обмине тебе!

Поки що світить сонце.

Твоя година не настала!

Коли ж світило

Згасне в обіймах матері ночі,

Стародавній пагорб - місце зустрічі

У заповідному лісі тебе прийме.

В оргії життя

Ти купатимешся без горя і злоби,

Страх перед майбутнім темним

Розіжме свої пазурі криві.

Тут не потрібно зберігати

Від себе і від всіх потаємні таємниці

У цьому місці не прийнято

Стримувати пристрасть і бажання в вузді.

У серці лісу із заходу сонця

Вогнища під котлами палають.

І шалено танцюють бачення

У дзеркально спокійній воді.

Холодні зірки дивляться з висоти

На стародавній обряд єднання з темрявою ...

Холодні зірки дивляться з висоти

На стародавній обряд єднання з темрявою ...

Холодні зірки дивляться з висоти

На стародавній обряд єднання з темрявою.

Ти віднині стоїш у останньої риси,

Спалені всі мости за твоєю спиною.

Горі, відьма, горі…

Розплата за знання завжди незмінна.

Горі, відьма, горі…

У цьому світі, який безвладний і сліпий

Горі, відьма, горі…

Стародавній пагорб - твоє місце в лісі заповідному.

Горі, відьма, горі…

Де шабаша вугілля зустрічає світанок.

Пізнай ж до кінця мистецтво темних чар,

Щоб трояндою розпустився твій безцінний дар!

Як кров пелюстки - смертоносні шипи

Рани душам людей не наносять клинки!

Побач на долю свою,

Смерть від вогню не обмине тебе!

Поки світить сонце, твоя година не настала!

Коли ж світило

Згасне в обіймах ночі,

Стародавній пагорб - місце зустрічі

У заповідному лісі тебе прийме

В оргії життя

Ти купатимешся без горя і злоби.

Страх перед майбутнім темним

Розіжме пазурі криві.

Розплата за знання завжди незмінна.

У цьому світі, який безвладний і сліпий.

Стародавній пагорб - твоє місце в лісі заповідному,

Де шабаша вугілля зустрічає світанок.