Крылья птицы - Krüger, Калевала, Stigmatic chorus

День ещё горит в недремлющих глазах,

Тихо уплывая в сон.

В синей вышине большой орёл парит,

Охраняя вечный трон.

Вечная земля — застывшая река

Над границей злых надежд.

Зоркий часовой хранит её покой,

Обратив закат в рассвет.

Припев:

Крылья птицы над огромным миром

В небе ночью и днём,

Гордый странник снова возвратиться,

Когда откроет двери дом, мой дом.

Он запомнит свет, когда наступит тьма,

Он разбудит жизнь и смерть,

Лунная река подарит вновь рассвет,

Где беды и горя нет…

Припев.

Сильное крыло над вечностью парит,

Жжёт орлиный глаз каньон.

Вечная река несёт своих детей,

Тихо уплывая в сон.

День ще горить у недремлячих очах,

Тихо відпливаючи в сон.

У синій висоті великий орел ширяє,

Охороняючи вічний трон.

Вічна земля - ​​застигла річка

Над кордоном злих надій.

Зоркий вартовий зберігає її спокій,

Звернувши захід сонця в світанок.

Приспів:

Крила птаха над величезним світом

У небі вночі і вдень,

Гордий мандрівник знову повернутися,

Коли відчинить двері будинок, мій будинок.

Він запам'ятає світло, коли настане пітьма,

Він розбудить життя і смерть,

Місячна річка подарує знову світанок,

Де лиха і горя немає…

Приспів.

Сильне крило над вічністю ширяє,

Палить орлине око каньйон.

Вічна річка несе своїх дітей,

Тихо відпливаючи в сон.