Djian's Waltz - Stephan Eicher

Quand le c?"ur devient sombre,

les paroles sont amères.

Quand elles sortent du nombre,

mieux vaut les retenir.

Quand est finie la ronde,

que les mains se desserrent,

il n’y a plus rien àrépondre,

il n’y a plus rien àdire.

Quand le c?"ur devient sombre,

les paroles sont amères,

il n’y a àrépondre,

il n’y a plus rien àdire.

Quand la veille est trop longue,

on s’endort sur les pierres.

Le chant triste du monde

berce nos souvenirs.

Quand vient l’heure oùretombe

le nez au fond du verre,

il n’y a rien àrépondre,

il n’y a plus rien àdire.

Quand la veille est trop longue,

on s’endort sur les pierres.

Il n’y a rien àrépondre,

il n’y a plus rien àdire.

Quand les berges s’effondrent,

il n’y a plus de rivière.

Les imbéciles se trompent

et les autres font pire.

Un jour le feu vous ronge,

un jour le c?"ur vous serre.

Il n’y a rien àrépondre,

il n’y a plus rien àdire.

Quand les berges s’effondrent,

il n’y a plus de rivière.

Il n’y a rien àrépondre,

il n’y a plus rien àdire.

Коли на серці темніє,

слова гіркі.

Коли вони виділяються,

краще зберегти їх.

Коли раунд закінчиться,

руки розслабити,

більше нема що відповісти,

більше нема що сказати.

Коли на серці темніє,

слова гіркі,

немає відповіді,

більше нема що сказати.

Коли годинник занадто довгий,

ми засинаємо на каменях.

Сумна пісня світу

тримає наші спогади.

Коли прийде час осені

ніс на дні склянки,

нема що відповісти,

більше нема що сказати.

Коли годинник занадто довгий,

ми засинаємо на каменях.

Нема що відповісти,

більше нема що сказати.

Коли банки розсипаються,

річки більше немає.

Дурні помиляються

а інші роблять гірше.

Одного разу вогонь тебе гризе,

одного дня твоє серце болить.

Нема що відповісти,

більше нема що сказати.

Коли банки розсипаються,

річки більше немає.

Нема що відповісти,

більше нема що сказати.