Ta Palatia Tis Agapis - Stelios Kazadzidis

Θέλω κάπου να μιλήσω, να με νιώσουν

Μα φοβάμαι πιο πολύ μη με πληγώσουν

Ποιος έχει δυνατή καρδιά

Που δεν την πιάνει πόνος

Να μοιραστεί τις πίκρες μου

Να μην τις έχω μόνος

Όσοι είναι οι καημοί μου

Είναι τ' άστρα τ' ουρανού

Μα δεν νοιάζεται κανένας

Για τον πόνο τ' αλλουνού

Τα παλάτια της αγάπης που `χα χτίσει

Απ' της μοίρας τον βοριά έχουν γκρεμίσει

Καράβι είμαι χάρτινο

Στου πόνου την πλημμύρα

Κι αναρωτιέμαι, άραγε

Πού θα με βγάλει η μοίρα

Όσοι είναι οι καημοί μου

Είναι τ' άστρα τ' ουρανού

Μα δεν νοιάζεται κανένας

Για τον πόνο τ' αλλουνού

Я хочу десь поговорити, щоб мене відчули

Але я більше боюся бути пораненим

Хто має сильне серце

Де їй не болить

Щоб розділити мою гіркоту

Щоб не мати їх самих

Хто мої біди

Вони – зірки неба

Але це нікого не хвилює

За біль інших

Палаци кохання, які я збудував

З долі півночі вони були знесені

Я паперовий кораблик

У болі повінь

І мені цікаво, чи

Куди заведе мене доля?

Хто мої біди

Вони – зірки неба

Але це нікого не хвилює

За біль інших