Ozymandias - Steelwing

Alone, I awaken in a casket of stone under sepulchral mould

How come no-one's approaching my extravagant throne with myrrh and gold?

«Wake up!

Oh, dreaming king»

Arise, my minions!

Aeons have gone by since the light in your eyes did shine

By my side you would die to serve me in the afterlife

Beneath the sands

Their skeletons laugh and dance

Let all who pass

Hear the desert winds whisper my name:

«Ozymandias, what once you had will never come back

Ozymandias, you are the king of nothing…»

Be quiet!

I’m tired and I will hear nothing more of this perpetual bore

Before this is all through, oh, like slithering maggots by my feet you will

crawl

Beneath the sands

Their skeletons laugh and dance

Now all who pass

Hear their mocking voices on the wind:

«Ozymandias, what once you had will never come back

Ozymandias, you are the king of nothing at all

Ozymandias, your vanity made your kingdom bleed

Ozymandias, you are the king of nothing at all»

Fools!

You’d be advised not to awaken my wrath…

I gave you the world and this is how you repay me?

You watched all your enemies cast into slavery

The mountains did tremble

In fear of your King of all Kings and His empire’s means

When honey and milk overflowed

And the roads they were paved with gold

These glorious stories of old

Are now told by your withering bones

Dance you fucking puppets!

Ha!

«Wake up!

Oh, dreaming king

Wake up, Ozymandias…

So, tell us: if you would rise again

What would you do?

What could you do

When there’s nothing left in this world for the likes of you?

Nothing to conquer, nothing to prove

For nothing ever built by the hands of men will ever last

Will ever stand the test of time»

Oh, how these walls beg to differ!

Beneath the sands

Their skeletons laugh and dance

My kingdom’s gone

But my name will be forever known:

«Ozymandias, what once you had will never come back

Ozymandias, you are the king of nothing at all

Ozymandias, your vanity made your kingdom bleed

Ozymandias, you are the king of nothing at all»

На самоті я прокидаюся в кам’яній скрині під гробною формою

Чому ніхто не підходить до мого екстравагантного трону зі смирною та золотом?

"Прокидайся!

О, мрійний король»

Вставайте, мої прихильники!

Минули еони з тих пір, як світло у твоїх очах засяяло

Поруч зі мною ти помреш, щоб служити мені в потойбічному світі

Під пісками

Їхні скелети сміються і танцюють

Нехай усі проходять

Почуй, як вітри пустелі шепочуть моє ім'я:

«Озімандій, те, що ти колись мав, ніколи не повернеться

Озімандії, ти — цар нічого…»

Тихо!

Я втомився і більше нічого не почую про цю вічну нудьгу

Поки це не закінчиться, о, як ковзають личинки біля моїх ніг

повзати

Під пісками

Їхні скелети сміються і танцюють

Тепер усі, хто проходить

Почуй їхні глузливі голоси на вітрі:

«Озімандій, те, що ти колись мав, ніколи не повернеться

Озімандіас, ти король нічого взагалі

Озімандії, твоє марнославство змусило твоє королівство кровоточити

Озімандій, ти — цар нічого »

Дурні!

Вам радили б не будити мого гніву…

Я дав тобі світ, і ось як ти відплатиш мені?

Ти дивився, як усіх твоїх ворогів кинули в рабство

Гори тремтіли

У страху перед вашим Царем усіх царів і засобами Його імперії

Коли мед і молоко перелили

І дороги їм були вимощені золотом

Ці давні славні історії

Тепер про це говорять ваші кістки, що в’януть

Танцюйте, ви прокляті ляльки!

Ха!

"Прокидайся!

О, мрійливий король

Прокинься, Озимандіас...

Тож скажіть нам: якщо б ви знову воскреснути

Що б ти зробив?

Що ти міг зробити

Коли в цьому світі не залишиться нічого для таких, як ви?

Нічого перемагати, нічого доводити

Бо ніщо, що колись побудовано руками людей, не триватиме

Витримає перевірку часом»

Ох, як же ці стіни відрізняються!

Під пісками

Їхні скелети сміються і танцюють

Моє королівство зникло

Але моє ім'я буде відомим назавжди:

«Озімандій, те, що ти колись мав, ніколи не повернеться

Озімандіас, ти король нічого взагалі

Озімандії, твоє марнославство змусило твоє королівство кровоточити

Озімандій, ти — цар нічого »