Lunacy Rising - Steelwing

There is something in the air tonight

I feel with every breath a wind that’s gentle yet cold

I lift my eyes to towards the light

Celestial bodies set in motions relentless and old

The hunter’s moon is rising to illuminate the trees

Amber fire burning all that I can see

Stalking the horizons close as ever it could be

Sending shivers through the autumn leaves

And have we not since ancient times intently met His gaze

And have we never wondered what He might have to say

Mesmerized by every line upon His placid face

Cursing the arrival of the coming day

And I will miss you endlessly although you’re coming back to me

I only there was something I could do to make you see

And never will I ever leave Thy side

And I would lie if I ever would say the sun as bright as you could shine

Lunacy rising

Drawn from below

At your command Angel of Light

Lunacy rising

Now I am yours

So take my hand

Guardian of the night

Ignorance turns into clarity, now I can see

Periodic and patiently longing for each perigee

My master is quietly watching, awaiting the time

The final rebellion;

the self-righteous brother must die

Pulling the mountains, exposing the cracks of the Earth

Pushing the oceans ashore as if cleansing the world

Be that my mission, O Master, I’d gladly obey

I’ll follow you every command to the end of my days

Why can’t they see the ways of Thee?

Oh, lunacy it’s just you and me

Cries in the night in the absence of light I’m alone

Chained in my cell I am trapped in this hell down bellow

Have I gone blind?

If but only a sign you could show

Master, O Master!

This can’t be the last of your glow!

No!

Why can’t I see the ways of Thee?

Oh, lunacy what’s left of me

Сьогодні ввечері щось витає в повітрі

З кожним подихом я відчуваю ніжний, але холодний вітер

Я піднімаю очі до світла

Небесні тіла рухаються невблаганно й старі

Місяць мисливця сходить, щоб освітлювати дерева

Бурштиновий вогонь палає все, що я бачу

Стежте за горизонтами, як ніколи

Посилаючи тремтіння крізь осіннє листя

І хіба ми з давніх часів пильно не зустрічалися з Його поглядом

І чи ми ніколи не замислювалися, що Він може сказати

Заворожений кожною рискою на Його спокійному обличчі

Проклинаючи прихід майбутнього дня

І я буду безмежно сумувати за тобою, хоча ти повертаєшся до мене

Я я тільки що могла зробити щоб ви побачити

І я ніколи ніколи не покину Тебе

І я б збрехав, якби колись сказав, що сонце настільки яскраве, наскільки ви можете світити

Наростає божевілля

Намальовано знизу

За вашим наказом Ангел Світла

Наростає божевілля

Тепер я твій

Тож візьми мене за руку

Охоронець ночі

Незнання перетворюється на ясність, тепер я бачу

Періодична і терпляча туга за кожним перигеєм

Мій господар тихенько спостерігає, чекає часу

Остаточне повстання;

самоправедний брат повинен померти

Витягуючи гори, оголюючи тріщини Землі

Виштовхування океанів на берег, ніби очищення світу

Будь моєю місією, о Учителю, я б із задоволенням підкорився

Я буду виконувати всі ваші накази до кінця своїх днів

Чому вони не бачать Твоїх шляхів?

О, божевілля, це тільки ти і я

Плаче вночі за відсутності світла Я один

Прикутий у свою камеру, я в пастці в цьому пеклі

Я осліп?

Якби не лише знак, який ви могли б показати

Майстер, о Майстер!

Це не може бути останнім із вашого сяйва!

Ні!

Чому я не бачу Твоїх шляхів?

О, божевілля, що від мене залишилося