Про кошку и открытую дверь - Станционный смотритель

Ночь за моим окном птицей

Заставляет сердце чётче биться

Запускает его вновь и вновь

Вот, скажешь мне, опять напился…

А я отвечу тебе «ты не права»

Я отвечу тебе «Сердце это я»

Тихо скрипнет дверь, ты откроешь её белой лапой.

Я следом за тобой.

Погладить тебя-ты будешь рада.

У тебя свои дела на балконе,

Лето и жара, шерсть по дому,

Во дворе играет в гольф ветер.

Эх, тебе бы сейчас туда!- я заметил

Я достану тебе белый мяч

из бумаги сложу, стану ветром сам

тихо скрипнет дверь, ты откроешь её белой лапой

я следом за тобой.

Погладить тебя-ты будешь рада…

Ніч за моїм вікном птахом

Примушує серце чіткіше битися

Запускає його знову і знову

Ось, скажеш мені, знову напився.

А я відповім тобі «ти не права»

Я відповім тобі «Серце це я»

Тихо скрипне двері, ти відчиниш її білою лапою.

Я слідом за тобою.

Погладити тебе будеш рада.

У тебе свої справи на балконі,

Літо і спека, шерсть по будинку,

У дворі грає в гольф вітер.

Ех, тобі б зараз туди! - я помітив

Я дістану тобі білий м'яч

з папери складу, стану вітром сам

тихо рипне двері, ти відчиниш її білою лапою

я слід за тобою.

Погладити тебе будеш рада ...