Середина грустных лет - ssshhhiiittt!

Я в середине грустных лет пытаюсь быть собою

Как будто я взрослею, но хочу полетать со звездою.

Я трачу молодость на страсть, в надежде быть счастливым.

Ну как же мне так повезло родиться злым и ранимым.

И я смеялся над собой одним уютным летом,

Которое ушло далеко с холодным осенним рассветом.

Я в середине грустных лет

Никак не могу найти в этом свет.

А может, не стоит, я просто, продолжу.

Прости меня, мир но, мы, не похожи!

Я в середине грустных лет

Не на один вопрос не нашёл ответ.

И лучше не стоит, я больше не буду, -

Я просто, останусь, таким же, как все!

Ещё одна зима прошла, но мне не стало лучше.

Всё тот же день сменяет ночь, а нам все также скучно.

Я обошёл весь город, но я не увидел радость -

В сердцах людей печаль и злость;

В моём мечты и слабость.

Скитаясь между двух огней.

Я выбираю воду.

Хочу почувствовать тепло и душевную свободу.

А может, не стоит, я просто, продолжу.

Прости меня, мир но, мы, не похожи!

Я в середине грустных лет

Никак не могу найти в этом свет.

И лучше не стоит, я больше не буду, -

Я просто, останусь, таким же, как все!

Я в середине грустных лет

Не на один вопрос не нашёл ответ.

А может, не стоит, я просто, продолжу.

Прости меня, мир но, мы, не похожи!

Я в середине грустных лет

Никак не могу найти в этом свет.

Я в середині сумних років намагаюся бути собою

Наче я дорослішаю, але хочу політати із зіркою.

Я витрачаю молодість на пристрасть, сподіваючись бути щасливим.

Ну як же мені так пощастило народитися злим та вразливим.

І я сміявся над собою одним затишним літом,

Який пішов далеко з холодним осіннім світанком.

Я в середині сумних років

Ніяк не можу знайти у цьому світло.

А може, не варто, я просто продовжу.

Вибач мені, мир але, ми не схожі!

Я в середині сумних років

Не на одне запитання не знайшов відповіді.

І краще не варто, я більше не буду, -

Я просто, залишусь, таким самим, як усі!

Ще одна зима минула, але мені не стало краще.

Все той же день змінює ніч, а нам все також нудно.

Я обійшов все місто, але я не побачив радість.

У серцях людей сум і злість;

У моїй мрії та слабкість.

Блукаючи між двома вогнями.

Я вибираю воду.

Хочу відчути тепло та душевну свободу.

А може, не варто, я просто продовжу.

Вибач мені, мир але, ми не схожі!

Я в середині сумних років

Ніяк не можу знайти у цьому світло.

І краще не варто, я більше не буду, -

Я просто, залишусь, таким самим, як усі!

Я в середині сумних років

Не на одне запитання не знайшов відповіді.

А може, не варто, я просто продовжу.

Вибач мені, мир але, ми не схожі!

Я в середині сумних років

Ніяк не можу знайти у цьому світло.