Immer noch - Soul In Sadness

Ich bin immer noch ein Mensch

Und war es immer seit ich bin

Karg und rein und nackt geboren

Wuchs heran und lerne stehen und wusste nichts von dieser Welt

Tausend Wege warn zu gehen auf 3 ging’s los

Ich bin immer noch ein Mensch

Ich bin hungrig und leer, aber immer noch stark

Ich bin hier und am leben

Ich bin immer noch ein Mensch

Ich bin müde und klein, aber immer noch wach

Ich bin hier und ich lebe

Ich bin immer noch ein Mensch

Ich bin töricht und jung, ich bin weise und alt

Und so soll es sein, ich bin immer noch ein Mensch

Der immer glaubte es wird gut

Dämonen spielen nicht nach regeln

Der erste weg durch Laub und Blut, die Sonne aus blankem Metall

Drum lief ich fort und fand mich wieder

Nichts ist vorbei

Ich bin immer noch ein Mensch

Ich bin hungrig und leer aber immer noch stark

Ich bin hier und am leben

Ich bin immer noch am leben

Ich bin müde und klein, aber immer noch wach

Ich bin hier und ich lebe

Ich bin immer noch ein Mensch

Ich bin töricht und jung, ich bin weise und alt

Und so soll es sein ich bin immer noch ein Mensch

Und war es noch als man mich trat, dass nichts es griff nach meiner Hülle

Es schickte mich auf dunklem Pfad, selbst mein Name war egal

Der dunkle schein lässt mir kein halten

Hab alles schönste überhört

Damit das Nichts mich nicht verschlingt

Und meine Füße mich noch tragen

Damit der Hass dich nicht durchdringt

Lieg ich niemals still

Denn der weg des Lichts ist Schweigen

Denn der Hass hat kein Gesicht

Die Maschine keinen Namen

Und die Feigheit kein Gewicht

Du kannst wählen dich zu drehen, doch die Räder drehen dich

Du wirst laufen doch du scheiterst oder nicht

Ich bin immer noch ein Mensch, der dorthin ging wo nichts mehr schmerzt

Es war keine dunkle Hülle es war mein Mich, es war ihr Herz

Fern allen Wahnsinns fand ich Licht

Es ist so still ich hör dich atmen, wir bleiben stehen

Я все ще людина

І так було завжди, відколи я був

Народився безплідним, чистим і голим

Виріс і навчився стояти і нічого не знав про цей світ

Тисяча способів розпочати 3 речі

Я все ще людина

Я голодний і порожній, але все ще сильний

Я тут і живий

Я все ще людина

Я втомлений і маленький, але все ще не сплю

Я тут і я живий

Я все ще людина

Я дурний і молодий, я мудрий і старий

І так має бути, я все ще людина

Хто завжди вірив, що все буде добре

Демони грають не за правилами

Перший шлях крізь листя і кров, сонце голого металу

Тому я втік і знову знайшов себе

нічого не закінчено

Я все ще людина

Я голодний і порожній, але все ще сильний

Я тут і живий

я все ще живий

Я втомлений і маленький, але все ще не сплю

Я тут і я живий

Я все ще людина

Я дурний і молодий, я мудрий і старий

І так має бути, я все-таки людина

І саме тоді, коли мене ударили ногами, нічого не потягнулося до мого панцира

Це послало мене темним шляхом, навіть моє ім’я не мало значення

Темне сяйво не втримає мене

Я почув усе найкраще

Щоб ніщо мене не поглинуло

А ноги досі несуть мене

Щоб ненависть не проникла в тебе

Я ніколи не лежу на місці

Бо шлях світла — тиша

Бо ненависть не має обличчя

Машина без назви

І боягузтві немає ваги

Ви можете крутитися, але колеса крутять вас

Ви будете бігти, але ви зазнаєте невдачі чи ні

Я все ще людина, яка пішла туди, де вже нічого не болить

Це була не темна оболонка, це була моя я, це було її серце

Далеко від будь-якого божевілля я знайшов світло

Так тихо, я чую, як ти дихаєш, ми зупиняємося