Um uns - Sorgenkind

Ich räume dir deinen Kopf auf, wenn du gar nichts mehr darin findest

Entrümpel dir deine Gedanken, um dir zu sagen, wo du grad hin willst

Empfehle dir war du geheimhältst und wie viel du noch von dir preisgibst

Was du noch verträgst, und nach welchem Bier du besser mal heimgehst

Bescheidenheit und Arroganz, ich kenn' deinen Mittelweg

Kann der sein der zwischen Welten eine einfache Brücke schlägt

Was immer du schon kaputt gemacht hast, konnt' ich reparieren

Wenn du ne schnelle Antwort suchst, dann komm zu mir

Doch immer, wenn’s um mich geht, bin ich wie gelähmt

Erinnerungen sind wie vom Winde verweht

Die Augen sehen schwarz, meine Ohren werden taub

Ich stehe wie benebelt da und hoffe es hört auf

Und immer, wenn’s um mich geht

Kann ich mich selber nicht verstehn

Und immer, wenn’s um mich geht

Hab ich den Blackout meines Lebens, yeah

Was ist mit mir?

Wie kann das sein

Eben war ich ein Genie, jetzt fällt mir gar nichts ein

Wie angewurzelt, blick ich offene Türen ein

Denn ich hab Angst, dass sie hinter mir zufallen und das Schloss verriegelt

bleibt

Und dann kommst du, und löst mit einem Satz das Labyrinth

Ich weiß nicht, ob ich mich verarscht fühl', oder dir dafür dankbar bin

Denn war nicht eigentlich ich der Typ aus dessen Ratschlägen du lernst?

Ich hoff' du kannst es mir erklären

Denn immer, wenn’s um dich geht, bist du wie gelähmt

Erinnerungen sind wie vom Winde verweht

Die Augen sehen schwarz, deine Ohren werden taub

Du stehst wie benebelt da und hoffst es hört auf

Und immer, wenn’s um dich geht

Kann du dich selber nicht verstehn

Und immer, wenn’s um dich geht

Hast du den Blackout deines Lebens, yeah

Los geb mir deinen Kopf ich geb dir meinen

Jede Angelegenheit wird nun bequem geteilt

Als Kind war das ne Selbstverständlichkeit

Doch haben wir das wohl vergessen mit der Zeit

Aber unnötig erwachsen komplizierter gedacht

Kehrn' zurück zu den Regeln, die der Spielplatz uns macht

Jeder Vergleich geht über Bord, der uns zu Einzelgängern formt

Und auf einmal sind die Sorgen wie aus heiterem Himmel fort

Zu zweit

Jedes Rätsel wird zum kleinen Einmaleins

Und ich dachte schon dein Leben wäre einfacher als meins

Jetzt lehnen wir uns zurück, verspotten all die Sachen

Über die wir uns den Kopf zerbrochen hatten, yeah

Denn immer, wenn’s um uns geht, sind wir wie kuriert

Weil alles, was wir tun wollen, immer funktioniert

Die Sinne sind geschärft, all der Nebel zieht vorbei

Wir sitzen einfach da, und alles regelt sich allein

Und immer, wenn’s um uns geht

Können wir uns endlich mal verstehen

Und immer, wenn’s um uns geht

Ziehen wir den Jackpot unseres Lebens

Я приберу твою голову, якщо ти більше нічого в ній не знайдеш

Очистіть свої думки, щоб сказати собі, куди ви хочете піти прямо зараз

Порадьте, що ви тримаєте в таємниці і скільки ви відкриваєте про себе

Що ще можна терпіти і за яким пивом краще йти додому

Скромність і зарозумілість, я знаю вашу золоту середину

Може бути тим, хто будує простий міст між світами

Все, що ти зламав, я міг би виправити

Якщо вам потрібна швидка відповідь, приходьте до мене

Але щоразу, коли мова йде про мене, я паралізований

Спогади злетіли вітром

Очі бачать чорно, вуха глухнуть

Я стою в заціпенінні і сподіваюся, що це припиниться

І завжди, коли мова йде про мене

Я не можу зрозуміти себе

І завжди, коли мова йде про мене

У мене втрата свідомості, так

Що зі мною?

Як таке може бути

Я був просто генієм, тепер я нічого не можу придумати

Неначе вкорінений на місці, дивлюсь у відчинені двері

Тому що я боюся, що вони зачиняться за мною і замкнуть замок

залишаються

А потім ви приходите і вирішуєте лабіринт одним стрибком

Я не знаю, почуваюся я обдуреним чи дякую тобі за це

Тому що хіба я не був тим хлопцем, з чиїх порад ти вчишся?

Сподіваюся, ви зможете мені це пояснити

Тому що щоразу, коли мова йде про вас, ви паралізовані

Спогади злетіли вітром

Очі чорніють, вуха глухнуть

Ви стоїте в заціпенінні і сподіваєтесь, що це припиниться

І завжди, коли мова йде про тебе

Ти сам себе не розумієш?

І завжди, коли мова йде про тебе

У вас є затемнення у вашому житті, так

Дай мені свою голову, я тобі віддам свою

Усі справи тепер зручно ділитися

У дитинстві це було само собою зрозумілим

Але ми, здається, з часом про це забули

Але невиправдано виросла складніша думка

Поверніться до правил, які встановлює нам ігровий майданчик

Будь-яке порівняння, яке робить нас самотніми, зашкалює

І раптом тривоги зникли, як раптово

на двох

Кожна загадка стає таблицею множення

А я думав, що твоє життя легше, ніж моє

Тепер ми сидимо склавши руки, знущаємося над усім цим

Ми ламали голову, так

Тому що щоразу, коли мова йде про нас, ми відчуваємо, що нас вилікували

Тому що все, що ми хочемо робити, завжди працює

Почуття загострюються, весь туман розвіюється

Ми просто сидимо, і все налагоджується само собою

І завжди, коли йдеться про нас

Чи зможемо ми нарешті зрозуміти один одного?

І завжди, коли йдеться про нас

Давайте виграємо джекпот нашого життя