Kommentarfunktion - Sookee

Wenn das gros der zeit nur noch leistung bedeutet

Mach das schaff das dis muss irgendwie gehn

Und courage keine eigene meinung mehr äußert

Mein wort würde nur seine wirkung verfehlen

Wenn neid und rache ihr beileid nur heucheln

Ihr werk war mit so viel würde beseelt

Und die doppelte moral ihren lifestyle leugnet

Auch wir haben etliche hürden zu nehmen

Dann muss ich kotzen oder heulen oder beides oder schweigen

Dann fürcht ich mich davor mir sei eitelkeit zu eigen

Und mein eigner arsch mir näher als das ziel im transparent

So als hätt ich meine ideale lieber ganz verdrängt

Dann schau ich mir an was ringsum alles passiert

Und dann stell ich auch noch fest ich hab mitunter nix kapiert

Dann fühl mich vom stress und der hektik erschlagen

Also zieh ich mich zurück und bedeck mich fragen

Wo beginnt der luxus meiner panik

Weshalb bewegt sich keine kraft in dieser statik

Wie nur decodier ich diese nachricht

Wer wirft einen kiesel in das zahnrad der mechanik

Am meisten knabber ich an dem was offensichtlich erscheint

Erst hab ich sie erschaffen dann die enge verflucht

Manchmal hab ich’s falsch geäußert aber richtig gemeint

Ich bündel gegensätze hoff dass mich erkenntnis besucht

Wenn kohle neben der kugel auch köpfe regiert

Sieh wie euros dem denken doch ähneln

Und sich der junge aufm besten weg in die plötze verliert

Wer will ihm die fehler verwehren?

Wenn die sorge um die nächste an erschöpfung krepiert

Sie hat sich allen menschen gegeben

Und die sicherheit der wärme doch ganz plötzlich gefriert

Und ich dachte wir kennen uns schon ewig

Dann muss ich schreien oder schlafen oder beides oder wüten

Dann fürcht ich könnt mich mit der scheiße vergnügen

Und mein gewissen befände sich weit weg von mir

So als sei mein guter wille einfach explodiert

Dann schau ich mir an was im innern so los ist

Und dann brauch ich mich nicht wundern wenn ich immer erbost bin

Dann ist alles noch viel dümmer ich brauch echt nicht zu klagen

Also zieh ich mich zurück und bedeck mich fragen

Wenn deutsche geschichte die deutschen noch stolz macht

Wir haben doch damit nichts mehr zu tun

Und die idee von ‘nem volk ein anderes volk hasst

Der unterschied reicht doch bis auf das blut

Wenn einer befiehlt der rest gehorsam gelobt

Brüder und kämpfer so wahr uns gott helfe

Und die uniform weiter das morden erprobt

Der verteidigungsfall ist gar nicht so selten

Dann muss ich denken oder fluchen oder beides oder kämpfen

Dann fürchte ich mich vor der einfalt der grenzen

Und ließ mich fast verarschen vom falschen beleg

So als käm ich sogar zum scheitern zu spät

Dann schau ich mir an was in dem land vor sich geht

Dann bemerk ich wie sich diese spannung langsam fortbewegt

Und dann bleibt mir manches zuletzt noch zu sagen

Also zieh ich mich zurück und bedeck mich fragen

Коли велика частина часу означає лише продуктивність

Зробіть це, це має якось працювати

І мужність більше не виражає моєї власної думки

Моє слово лише втратить свою дію

Коли заздрість і помста її співчуття тільки вдають

Її творчість була натхненна такою гідністю

А подвійні стандарти заперечують їх спосіб життя

Нам теж потрібно подолати низку перешкод

Тоді мені доводиться блювати, плакати, або й те й інше, або мовчати

Тоді я боюся володіти марнославством

А власна дупа мені ближче, ніж гол у прозорому

Ніби я волів би повністю придушити свої ідеали

Тоді я дивлюся, що відбувається навколо

А потім я також розумію, що іноді я цього не розумію

Тоді я відчуваю себе пригніченим від стресу та суєти

Тому я виходжу на пенсію і прикриваюся дивуючись

З чого починається розкіш моєї паніки

Чому в цій статиці не рухається сила

Як просто розшифрувати це повідомлення

Хто кидає камінчик у передачу механіків

Здебільшого я кусаю те, що здається очевидним

Спочатку я їх створив, потім прокляв близьких

Іноді я сказав це неправильно, але мав на увазі це правильно

Я з’єдную протилежності, сподіваюся, що знання відвідає мене

Коли вугілля править головами, а також м’ячами

Подивіться, як євро схожі на мислення

І хлопець губиться в плотві найкращим чином

Хто хоче відмовити йому в помилках?

Коли турбується про наступний, помирає від виснаження

Вона віддавала себе всім

І безпека тепла але раптом завмирає

І я думав, що ми знайомі завжди

Тоді я мушу кричати або спати, або обидва, або лютувати

Тоді я боюся, що зможу розважитися з цим лайном

І моя совість була б далеко від мене

Ніби моя добра воля просто вибухнула

Потім я дивлюся, що відбувається всередині

І тоді мені не треба дивуватися, якщо я завжди злий

Тоді все набагато дурніше, мені справді не треба скаржитися

Тому я виходжу на пенсію і прикриваюся дивуючись

Коли німецька історія все ще викликає у німців гордість

Ми більше не маємо до цього ніякого відношення

І ідея того, що народ ненавидить інший народ

Різниця зводиться до крові

Коли один наказує, решта слухняно клянуться

Брати і борці, допоможи нам Боже

А уніформа продовжує вбивати

Випадок захисту не такий вже й рідкісний

Тоді я повинен думати або лаятися, або те й інше, або битися

Тоді я боюся простоти кордонів

І мало не обдурив мене неправильною квитанцією

Ніби я запізнився навіть на невдачу

Тоді я дивлюся, що відбувається в країні

Потім я помічаю, як ця напруга повільно розвивається

І тоді мені ще залишилося сказати кілька речей

Тому я виходжу на пенсію і прикриваюся дивуючись