Innan jag släcker lampan - Sonja Alden

Innan jag släcker lampan

Ska jag ligga här en stund

Och fundera på mirakler

Och på kärlekens förbund

Ja innan jag släcker lampan

Så kanske jag har blivit klok

På ett liv där allt kan vända

Liksom bladen i en bok

Från en dag till en annan

Blir ens hela verklighet

Aldrig någonsin densamma

Finns det någon där som vet

När man delat allt och lite till

Allt man drömmer om och allt man vill

I en egen värld som man har byggt

Så en dag så finns där inget kvar

Bara glas som minnen som man spar

Och en önskan om att landa tryggt

Innan jag släcker lampan

Ska jag ägna mig en stund

Åt att förundras av mysterier

Som når över tid och rum

Ja innan jag släcker lampan

Och skriver visor med John Blund

Så ska jag tro på denna kärlek

Den som gör en blind och dum

För förutom allt är modet

Som en dåre bringar fram

Så kanske livet blir för fattigt

Som en männ'ska utan namn

När man delar allt som livet ger

Har man hälften kvar av allt man ser

Som en skugga av den som man va'

Där vid sidan av ens egen stig

Går en annan skugga ur sin strid

Som vill dela allt igen en dag

Här e' jag

Här e' jag

Här e' jag

Innan jag släcker lampan

Ska jag ligga här en stund

Och fundera på mirakler

Och på kärlekens förbund

Перш ніж вимкнути світло

Полежатиму тут трохи

І думати про чудеса

І про завіт любові

Так, перш ніж я вимкну світло

Тож, можливо, я став мудрим

У житті, де все може перевернутися

Як листя в книжці

Від одного дня до іншого

Стає навіть цілісною реальністю

Ніколи однаково

Чи є там хтось, хто знає

Коли ти поділишся всім і ще трохи

Все, про що мрієш і все, про що хочеш

У вашому власному світі, який ви побудували

Тож одного дня нічого не залишиться

Тільки скло, як спогади, які ви зберігаєте

І бажання безпечно приземлитися

Перш ніж вимкнути світло

Дозвольте мені присвятити хвилинку

Дивуватися загадкам

Який сягає в часі і просторі

Так, перш ніж я вимкну світло

І пише пісні з Джоном Бландом

Тому я повірю в цю любов

Той, хто робить сліпим і дурним

Бо понад усе – мода

Як дурень народжує

Тож, можливо, життя буде занадто бідним

Як людина без імені

Коли ти ділишся всім, що дає життя

У вас залишилася половина всього, що ви бачите

Як тінь того, що ти був

Там біля власної стежки

З його битви з’являється ще одна тінь

Хто хоче поділитися всім знову

Я тут

Я тут

Я тут

Перш ніж вимкнути світло

Полежатиму тут трохи

І думати про чудеса

І про завіт любові