NYC Ghosts & Flowers - Sonic Youth

When the phone rang, 3 in the morning, dead middle of night

There was nuthin on the line

I set back the silent receiver

Tiny flames lit in my head

Hey did any of you freaks here ever remember lenny?

I cant remember his last name

Hes turned to dust now, one of the chosen few

Left out in the rain, out of town again

Left out in the rain, ocean bound I guess

Between the mattress and a column of hazy faces

I remember every word you said

Quite a clear picture: evry word you said

The door was open but the way was not lit

And there was no way out of my head

On a crimson hiway by a chrome bumper I last saw you:

Alive

Inclined to thrive

Evening fireflies lit sparks around yr head

But wait a minute lets back up a bit:

Some famous stars were busted down on fashion avenue

Impersonating real men

Not knowing who they really were

Now here at dark corners all is calm and quiet and good

The kids are up late dreaming quiet questions in a graceful mood:

Can you please pass me a jug of winter light?

Fold me in an oceans whim?

In sweet corrosive fire light?

In the city made of tin?

Are you famous under the skin?

Familiar with the things you wanted?

Able now to take it all in?

Making peace w every hole in the story?

Did lightning keep you up all night?

Illuminate the soot and grit?

Can you tell how high the sky tonight?

Dig out from under in spite of it?

Can you cover up the one that floats?

Push back the hours?

I hear yr voice, I speak yr name

Among nyc ghosts and flowers

Will we meet?

to run again?

Thru nyc ghosts and flowers

Коли задзвонив телефон, 3 години ночі, глибока середина ночі

Був nuthin на лінії

Я встановив безшумний приймач

У моїй голові спалахнуло крихітне полум’я

Гей, хтось із вас, фриків, коли-небудь згадував Ленні?

Я не пам’ятаю його прізвище

Тепер він перетворився на порох, один із небагатьох обраних

Залишившись під дощем, знову за містом

Залишений під дощем, напевно в океані

Між матрацом і колоною туманних облич

Я пам’ятаю кожне ваше слово

Досить чітка картина: кожне слово, яке ви сказали

Двері були відчинені, але шлях не освітлений

І не було виходу з голови

На малиновій дорозі біля хромованого бампера я востаннє вас бачив:

Живий

Схильний до процвітання

Вечірні світлячки запалювали іскри навколо голови

Але зачекайте хвилинку, дозвольте трохи завантажити :

Деякі відомі зірки були збиті на проспекті моди

Видавати себе за справжніх чоловіків

Не знаючи, ким вони були насправді

Тепер тут, у темних закутках, усе спокійно, тихо й добре

Діти допізна мріють про тихі запитання в витонченому настрої:

Не могли б ви передати мені глечик зимового світла?

Скласти мене в примху океанів?

У солодкому їдкому вогні?

У місті з олова?

Ви відомі під шкірою?

Знайомі з речами, які ви хотіли?

Чи можете зараз усвідомити все це?

Помиритися з кожною дірою в історії?

Блискавка не давала вам спати всю ніч?

Просвітити кіптяв і пісок?

Чи можете ви сказати, як високо небо сьогодні вночі?

Викопувати з-під не не це?

Чи можете ви прикрити того, що плаває?

Відсунути години назад?

Я чую рок голос, вимовляю рок ім’я

Серед nyc привидів і квітів

Чи зустрінемося?

бігти знову?

Через привиди і квіти