Рицици и мицици - Соломенные Еноты

Две тигрицы — Рицици и Мицици

Убежали из зверинца Дурова

И помчались в даль бескомпромиссную

Гром гремел, и небо было хмурое

Где-то вдалеке цвела черёмуха,

Чёрная черёмуха Чернобыля,

И стреляло между глаз без промаха

Государство Сталина и Моделя

Две тигрицы были слишком умные,

Знали -- шансов уцелеть немного,

Вышли на развилку ночью лунною,

Каждая пошла своей дорогой…

Через дни и века, через стужу и зной

Был побег на рывок, наглый, глупый, дневной…

Пентаграммы каменных симфоний

Мигом приготовились к атаке,

Взвыли механические кони,

Вездеходы, вертолеты, танки…

Прогремели выстрелы победные,

Мицици убили ровно в полдень,

И её оплакивали бедную

Воннегут и Сэлинджер и Голдинг

Ну, а Рицици, а что же Рицици?

Рицици взлетела в поднебесье,

Тень её видали над столицею

Люди без души, с душою песьей!

Сверстники ушли служить в милицию

Или в бизнес, кто их разберет…

Две тигрицы Рицици и Мицици --

Мой побег, мой прерванный полет

Кто теперь расскажет эту сказку

Нашим неродившимся детям?

Суть души в стремлении напрасном

Уничтожить все ко всем чертям!

Дві тигриці — Рициці та Міциці

Втекли з звіринця Дурова

І помчали в далечінь безкомпромісну

Грім гримів, і небо було похмуре

Десь вдалині цвіла черемха,

Чорна черемха Чорнобиля,

І стріляло між очей без промаху

Держава Сталіна та Моделя

Дві тигриці були надто розумні,

Знали - шансів вціліти трохи,

Вийшли на розвилку вночі місячною,

Кожна пішла своєю дорогою.

Через дні та століття, через холоднечу та спеку

Була втеча на ривок, нахабна, дурна, денна…

Пентаграми кам'яних симфоній

Миттю приготувалися до атаки,

Завили механічні коні,

Всюдиходи, вертольоти, танки...

Прогриміли постріли переможні,

Міціці вбили рівно опівдні,

І її оплакували бідну

Воннегут і Селінджер і Голдинг

Ну, а Ріціці, а що Ріциці?

Ріциці злетіла в піднебессі,

Тінь її бачили над столицею

Люди без душі, з душею піснею!

Однолітки пішли служити в міліцію

Або в бізнес, хто їх розбере…

Дві тигриці Ріціці та Міціці --

Моя втеча, мій перерваний політ

Хто тепер розповість цю казку

Нашим ненародженим дітям?

Суть душі в прагненні марному

Знищити все до біса!