2011, or a Knight of the Fail - Solefald

Hey Andrew Lacoste, I say welcome to Hell

Playing killer games in your solitary cell

Mr. Coward, what went wrong with your head

A murderer of children, and still you aren’t dead

On July 21st, I saw Gurnemanz mourn

In the ruins of '45, his uniform torn

Parsifal in Bayreuth, a Knight of the Grail

The Dictatorship defeated, a quest doomed to fail

A wedding in Norway, the conductor’s hand beckoned

I flew out on July 22nd

Landed in Oslo at 15:22

Three minutes later the Terror became true

Saw Government buildings going in smoke

I thought it was a vido, it had to be a joke

Stayed in th airport, safe and at distance

Hardly a position that offers resistance

Dramatize the Untergang, don’t we, my artist friends

That sweet sensation of an Angst that never ends

But all a sudden, the threat became real

Expanding ammunition made wounds that wouldn’t heal

Hey Andrew Lacoste, I say welcome to Hell

Playing killer games in your solitary cell

Mr. Coward, what went wrong with your head

A murderer of children, and still you aren’t dead

I thought it was a film, it couldn’t be right

Terror took the form of a lunatic Knight

Disguised as a policeman he killed 77

That was Oklahoma, our September 11th

On the day two months after I lost my loved mother

Everything changed from one day to another

All of a sudden, my grief was ours

The young kept on dying, in spite of the powers

That tried to help them, but the evil was strong

And «you did this», O Heinous, the irreparable wrong

In the Nation of Tolerance, the end of a Pact:

People thought it was Islamist, Muslims were attacked

Hey Andrew Lacoste, I say welcome to Hell

Playing killer games in your solitary cell

Mr. Coward, what went wrong with your head

A murderer of children, and still you aren’t dead

The Kingdom wept and protested with roses

I kept my uniform on and continued my poses

They gathered at Young’s and sang children’s songs

I kept listening to Burzum, unrepenting my wrong

To mother and daughter, to father and son:

I think Grief made us mad, each and every one

I had wept for four months and only felt rage

Gone were the days of the lyricist sage

I saw analysts grapple with Freedom of Expression

Using he massacre as a reason for Repression

I spoke out against them, here Justice ends

Not the kind of message that wins you new friends

2010, before everything went black

2010, now it’s time to look back

TOTENINSEL

Skyene på himmelen

Vatnet i sjøen

Doggen på båtane

Kjem frå andedragi

Åt dei som søv

Under sypressane

Привіт, Ендрю Лакост, я говорю ласкаво просимо в пекло

Грати в убивчі ігри у своїй одиночній камері

Пане Трус, що з головою пішло?

Вбивця дітей, але ти ще не мертвий

21 липня я бачив, як Гурнеманц оплакував

На руїнах 45-го його уніформа порвана

Парсіфаль в Байройті, лицар Граалю

Диктатура переможена, квест, приречений на провал

Весілля в Норвегії, манила рука диригента

Я вилетів 22 липня

Приземлився в Осло о 15:22

Через три хвилини терор став правдою

Бачив, як диміли урядові будівлі

Я думав, що це відео, це мав бути жарт

Перебували в му аеропорту, безпечно та на віддаленні

Навряд чи позиція, яка дає опір

Створюйте драматизацію Untergang, чи не так, мої друзі-художники

Це солодке відчуття страху, яке ніколи не закінчується

Але раптом загроза стала реальною

Розширення боєприпасів створювало рани, які не загоїлися

Привіт, Ендрю Лакост, я говорю ласкаво просимо в пекло

Грати в убивчі ігри у своїй одиночній камері

Пане Трус, що з головою пішло?

Вбивця дітей, але ти ще не мертвий

Я думав, що це фільм, це не може бути так

Терор прийняв форму божевільного лицаря

Переодягнувшись у поліцейського, він убив 77 осіб

Це була Оклахома, наше 11 вересня

Через два місяці після того, як я втратив свою улюблену матір

Все змінювалося від одного дня до іншого

Раптом моє горе стало нашим

Молоді продовжували вмирати, незважаючи на силу

Це намагалося їм допомогти, але зло було сильним

І «ти зробив це», о Горинос, непоправна помилка

У Нації толерантності, кінець пакту:

Люди думали, що це ісламісти, на мусульман напали

Привіт, Ендрю Лакост, я говорю ласкаво просимо в пекло

Грати в убивчі ігри у своїй одиночній камері

Пане Трус, що з головою пішло?

Вбивця дітей, але ти ще не мертвий

Королівство плакало і протестувало трояндами

Я отримав уніформу і продовжував пози

Вони зібралися в Янги та співали дитячі пісні

Я продовжував слухати Burzum, не розкаявшись у своїй помилці

Матері й доньці, батькові й сину:

Я думаю, що горе зробило нас збожеволіти кожного окремо

Я плакав чотири місяці і відчував лише лють

Пройшли часи мудреця-лірика

Я бачив, як аналітики боролися зі свободою вираження

Використовуючи його різнину як причину для репресій

Я виступив проти них, тут справедливість закінчується

Це не те повідомлення, яке здобуде вам нових друзів

2010 рік, до того, як все стало чорним

2010 року, настав час озирнутися назад

СЕЛО

Skyene på himmelen

Vatnet і sjøen

Doggen på båtane

Kjem frå andedragi

Åt dei som søv

Під сипресаном