Sheath and Knife - Sol Invictus

And the sun goes over the woods

There was a sister and her brother

Who loved one another

Sister, we’ll gang tae the broom

O sister I would lay thee doon

Brother, alas, would you do so To my death I would sooner go And the folk they talk together

That the lass is with bairn to her brother

O brother you have done me ill

And we will both burn on yonder hill

You go to my father’s stable

And take twa horses stout and able

She’s up on the white horse, he’s on the black

With his yew tree bow slung fast to his back

They had not rode a mile but one

When her pains they did come on I would give all my father’s land

For a good midwife at my command

You go to yon hill so high

And take your bow, arrows and good eye

When you hear my loud, loud cry

Bend your bow and let me die

When he heard her loud, loud cry

He bent his bow and let her die

When he came to her side

The babe was born and the lady died

Then he took his young, young son

And borne him to a milk woman

He’s given himself a wound for sure

He won’t gang tae the broom no more

0 mother I have lost my knife

I loved it better than my life

But I have lost a better thing

The bonnie sheath my knife was in And the sun goes over the woods

І сонце сходить за ліс

Була сестра та її брат

Які любили один одного

Сестро, ми будемо крутити мітлу

О сестро, я поклав би тебе

Брате, нажаль, чи зробив би ти так До смерті я скоріше пішов би І люди вони говорять разом

Те, що дівчина зі своїм братом

О, брате, ти зробив мені погано

І ми обидва згоримо на тому пагорбі

Ви йдете до стайні мого батька

І візьміть двох коней здорових і здібних

Вона на білому коні, він на чорному

З тисовим луком, зачепленим на спині

Вони проїхали не милю, а одну

Коли її біль прийде, я б віддав усю батьківську землю

За хорошу акушерку під моїм розпорядженням

Ви йдете на пагорб такий високий

І візьміть свій лук, стріли і добре око

Коли ти чуєш мій гучний, голосний плач

Нагніть свій лук і дайте мені померти

Коли він почув її гучний, гучний плач

Він напнув лук і дозволив їй померти

Коли він підійшов до неї

Дитина народилася, а жінка померла

Тоді він забрав свого молодого-молодшого сина

І народив його до молочниці

Він наніс собі рану точно

Він більше не буде брати мітлу

0 мама, я загубив свій ніж

Я любив це більше, ніж своє життя

Але я втратив кращу річ

Бонні піхви, в яких був мій ніж, І сонце сходить над лісом