Перспектива - Sokolovsky

Все началось в 2003-м, когда еще болел балетом

И отдыхал в Форосе летом,

Сидели у костра и создавали атмосферу,

Я после этого лета закрылся на 6 лет —

Сначала Кривой Рог, потом синепогонная жесть,

Меня лечили, потом смотреть на свет разучили,

Не проявил сознания невыполняя задания —

Закинуть на карман кому то зеленую тему,

И стать любимым опером директора отдела,

Я расписался, собрал манатки и уехал,

Теперь играю, понемногу людей собираю,

И понимаю, что в нужную игру играю,

Собрал команду, из тех, кто верой дорожит,

Я еще не знаю, что нам светит, но фундамент лежит…

Поверьте — ЖОПА — это еще не предел,

Мог бы попасть и покрепче — на дне карьера бы пел,

И эту перспективу, карьерой не назовешь,

Переосмыслишь слова, когда поймешь…

А что тут понимать, просто задайся вопросом,

Свою ли жизнь проживаешь, или поклонник у «босса»,

Заносишь жопу, за это получаешь гроши,

С довольной рожой, внутри разрываясь от лжи,

Своей семьей давно ты не сидел на кухне,

Давно не хохотал, обсуждая серьезные будни,

Давно не радовался жизни, стоя на балконе,

С голой жопой на морозе, с сигаретой и кофе,

Куда же поддевались твои, не подставные чувства,

Ты разменял их на лажовое лести искусство,

Когда менял, тебя по ходу бортонули,

Не досказали про последствия, а сами в ажуре,

И что теперь, так и будешь сидеть, утираясь?

Махнешь рукой, отвернешься и спишишь все на усталость?

Руби канаты, сжигая за собою мосты,

И говори всем советчикам, что ты — это ТЫ

Поверьте — ЖОПА — это еще не предел,

Мог бы попасть и покрепче — на дне карьера бы пел,

И эту перспективу, карьерой не назовешь,

Переосмыслишь слова, когда поймешь…

Все почалося в 2003-му, коли ще хворів на балет.

І відпочивав у Форосі влітку,

Сиділи біля вогнища і створювали атмосферу,

Я після цього літа закрився на 6 років —

Спочатку Кривий Ріг, потім синєпогонна бляха,

Мене лікували, потім дивитися на світло розучили,

Не проявив свідомості невиконуючи завдання

Закинути на кишеню комусь зелену тему,

І стати улюбленим опером директора відділу,

Я розписався, зібрав манатки і поїхав,

Тепер граю, потроху людей збираю,

І розумію, що в потрібну гру граю,

Зібрав команду, з тих, хто вірою дорожить,

Я ще не знаю, що нам світить, але фундамент лежить.

Повірте — ЖОПА — це ще не межа,

Міг би потрапити і міцніше — на дні кар'єру би співав,

І цю перспективу, кар'єрою не назвеш,

Переосмислиш слова, коли зрозумієш…

А що тут розуміти, просто запитай,

Своє життя живеш, або шанувальник у боса,

Заносиш дупу, за це отримуєш гроші,

З задоволеною пикою, всередині розриваючись від брехні,

Своєю сім'єю давно ти не сидів на кухні,

Давно не реготав, обговорюючи серйозні будні,

Давно не радів життя, стоячи на балконі,

З голою дупою на морозі, з сигаретою і кавою,

Куди ж подівались твої, не підставні почуття,

Ти розміняв їх на лажеве лестощі мистецтво,

Коли міняв, тебе по ходу бортнули,

Не довели про наслідки, а самі в ажурі,

І що тепер, так і сидітимеш, втираючись?

Махнеш рукою, відвернешся і спишиш все на втому?

Рубі канати, спалюючи за собою мости,

І говори всім порадникам, що ти — це ТИ

Повірте — ЖОПА — це ще не межа,

Міг би потрапити і міцніше — на дні кар'єру би співав,

І цю перспективу, кар'єрою не назвеш,

Переосмислиш слова, коли зрозумієш…