Za ręce - Sokół

Zimne powietrze cięło ciszę świstem dziwnym

Otworzyły się jak świeże wszystkie blizny

Nie ma w niebie ciebie, tylko czyściec dziwny

Gdzie rozliczać krzywdy chcą, ja stoję winny

Stąd nie widać nic, to flashbacki moich wizji

Błąd.

I tylko jeden on jest taki wyrazisty

Mgłą zachodzi całe tło, nie widzę nic

I złudzenie to, że czuję dotyk twoich rąk zimnych

Leżę w tej trumnie zdarzeń, jest niewygodnie raczej

Czuję na sobie twoje łzy, czyli ty płaczesz

Ja nie mam siły być, więc znikam tak, jak każesz

I znika życie z siłą czterech atomowych rażeń

Najzimniejszy moment, najwrażliwszy raper

Spadasz i przelatujesz mi przez dłonie, jak cię łapię

Paniczna pustka mnie wypełnia.

Gdzie ty jesteś?

I nie wiem tylko, czemu trzymasz mnie za ręce

Czemu trzymasz, czemu trzymasz mnie za ręce?

Czemu trzymasz, czemu trzymasz mnie za ręce?

Pustka waży tyle, co stalowe mosty w mieście

Już w nim nie żyję, tylko budzę i zasypiam, wcześniej

Nie czułem, że mam szczęście, kiedy mówiłem: «zgarnij

Ten paszport, jedźmy dokądkolwiek».

Nieprzewidywalni

Zwierzęta ufnie wybiegają do mnie zza latarni

Nasze zapachy są już identyczne nawet dla nich

I patrzą na mnie smutne, nie rozumiejąc za nic

Czemu to ja, nie ty i czemu ich nagle nie karmisz

Smutek ludzi jest najczęściej okupiony łzami

Smutek zwierząt ciszą i tak chyba było z nami

Byliśmy przeszkodami nawzajem, dwa bieguny

Raj był piekłem, piekło — rajem.

Betonowe chmury

I zamiast ciszy końca teraz krzyczą tłumy

Wieczne światło słońca i nieskazitelny umysł

Tak jak Carrey wymazuje i się nie udaje

I czemu trzymasz mnie za ręce i wciąż nie przestajesz?

Czemu trzymasz, czemu trzymasz mnie za ręce?

Czemu trzymasz, czemu trzymasz mnie za ręce?

Czemu trzymasz, czemu trzymasz mnie za ręce?

Czemu trzymasz, czemu trzymasz mnie za ręce?

Czemu trzymasz, czemu trzymasz mnie za ręce?

Czemu trzymasz, czemu trzymasz mnie za ręce?

Холодне повітря пронизало тишу дивним свистом

Всі шрами відкрилися як свіжі

Ти не в раю, тільки чистилище дивне

Там, де хочуть залагодити кривди, я винен

Звідси нічого не видно, це спогади моїх видінь

помилка.

І тільки один такий виразний

Весь фон туманний, я нічого не бачу

І ілюзія — відчути дотик твоїх холодних рук

Я лежу в цій труні подій, це досить незручно

Я відчуваю на собі твої сльози, значить, ти плачеш

Я не маю сили бути, тому я зникаю, як ви кажете

І життя зникає з силою чотирьох атомних знищень

Найхолодніший момент, найчутливіший репер

Ти падаєш і летиш крізь мої руки, коли я тебе ловлю

Панічна порожнеча наповнює мене.

Де ти?

І я просто не знаю, чому ти тримаєш мене за руки

Чому ти тримаєш, чому ти тримаєш мене за руки?

Чому ти тримаєш, чому ти тримаєш мене за руки?

Порожнеча важить стільки ж, скільки сталеві мости в місті

Я вже в ньому не живу, просто раніше прокидаюся і лягаю спати

Мені не пощастило, коли я сказав: «отримай

Цей паспорт, поїдемо куди завгодно».

Непередбачуваний

З-за ліхтарів до мене впевнено біжать тварини

Наші аромати вже ідентичні навіть для них

І дивляться на мене сумно, нічого не розуміючи

Чому це я, а не ти, і чому ти їх раптом не нагодуєш

Найчастіше горе людей приходить зі сльозами

Печаль тварин мовчить і, мабуть, так було і з нами

Ми були один одному перешкодою, двома полюсами

Рай був пеклом, пекло було раєм.

Бетонні хмари

І замість тиші кінця тепер кричать натовпи

Вічне сонце і бездоганний розум

Так само, як Керрі стирає і зазнає невдачі

І чому ти тримаєш мене за руки і не зупиняєшся?

Чому ти тримаєш, чому ти тримаєш мене за руки?

Чому ти тримаєш, чому ти тримаєш мене за руки?

Чому ти тримаєш, чому ти тримаєш мене за руки?

Чому ти тримаєш, чому ти тримаєш мене за руки?

Чому ти тримаєш, чому ти тримаєш мене за руки?

Чому ти тримаєш, чому ти тримаєш мене за руки?