Empires of Ash - Sojourner

On these frostbitten plains I await

A withering realm, a mere shadow of its former self

Dilapidated and lonely

We chose to fight for a cause

Honour, pride, dignity, and love

Through the passage of time, it became exposed

Attempting to reclaim what was never ours

From the pebbles that dance in the rivers

To the leaves that glide in the wind

The rays that warm the pastures

And the rain that spawns new life

We were once one

Now blinded by selfish deceit

Drifting further and further away

We were once one

Now blinded by selfish deceit

We drift further away

Through ashes of our once great host

Travel through continents to lands unknown

Yet we witness faceless clones of our adopted reality

Transcendence non-existent

The final bell begins to toll

Far from redemption

We slowly burn all scrolls

Extinction, we beseech

Anguished, I tread

Wondering why?

Watching all die

Empires of Ash, cry!

From the pebbles that dance in the rivers

To the leaves that glide in the wind

The rays that warm the pastures

And the rain that spawns new life

No longer shall we rise above our failures

No longer shall we chant

The end is nigh

We interred our kingdom

На цих обморожених рівнинах я чекаю

В’януче царство, проста тінь свого колишнього я

Занепалий і самотній

Ми вибрали боротися за справу

Честь, гордість, гідність і любов

З плином часу це виявилося

Спроба повернути те, що ніколи не було нашим

З камінчиків, що танцюють у річках

До листя, що ковзає на вітрі

Промені, що гріють пасовища

І дощ, що породжує нове життя

Ми колись були одним цілим

Тепер засліплений егоїстичним обманом

Віддаляючись все далі й далі

Ми колись були одним цілим

Тепер засліплений егоїстичним обманом

Ми віддаляємося далі

Через прах нашого колись великого господаря

Подорожуйте континентами до невідомих країн

Проте ми бачимо безликі клони нашої прийнятої реальності

Трансцендентності не існує

Починає дзвонити останній дзвоник

Далеко від спокути

Ми повільно спалюємо всі сувої

Вимирання, ми благаємо

Стражно, я ступаю

Цікаво чому?

Спостерігаючи, як всі вмирають

Імперії Ясеня, плачте!

З камінчиків, що танцюють у річках

До листя, що ковзає на вітрі

Промені, що гріють пасовища

І дощ, що породжує нове життя

Ми більше не зможемо піднятися над своїми невдачами

Більше не будемо співати

Кінець наближається

Ми поховали наше королівство