I.R.F - Sofiane

Voluptyk, Voluptyk, Voluptyk

Check, uh

One shot, check, uh

Le ciel sur l’emblème de ma maison, on dissèque, on mesure la fracture

La famille, la devise, le blason, on inquiète, on rassure, on facture

Triste comme un verset corinthien, comme un million de morts indiens

Rien ne dépassera le solstice, on maçonne, on construit, on maintient

Sous la luna, le sol est rougi (ouais), toute la loge est remplie de bougies

(ouais)

Mais quelque chose est vivant sous la neige, les deux Testaments n’ont pas tout

dit (paw, paw, paw)

Et j’ai des regrets vieux comme dix Babel, d’autres de la taille de Michael

À la faveur de l’obscurité, quelques-uns m’ont trahi mais pas elle

Parlons-en entre ceux qui vivent cette vie comme un siècle de disette

De c’qui est bon sur les arbres, Matthieu, chapitre 7, verset 17

J’y pense sous les hauteurs de Gizeh (ouais), le front est posé sous le plateau

(ouais)

Ne vous en déplaise mais mon Seigneur (paw, paw, paw, paw, paw) n’a que faire

de titres et de châteaux

Dites-leur que j’ai tout manigancé, mes plans sont noircis comme la vertu

Le tout fait des ronds dans mes pensées, coincé dans la salle des «pas perdu»

C’est dur comme un gosse qu’on a vu partir, c’est mille coups de couteau dans

mille artères

Ce soir, Père Castor raconte une histoire qui pourrait faire pleurer un

milliardaire

Mon premier n’est ni contre, ni pour, mon second n’attendra pas Kippour

Mon troisième a l’regard illuminé, mon todos n’a jamais revu l’jour

Et mi casa, c’est pas tu casa, j’me rappelle quand j’montais le Barça

De quand ils ont vu Fianso partout, quand ils ont crié: «Tout mais pas ça !»

Волуптик, Волуптик, Волуптик

Перевірте, ну

Один постріл, перевірте, е-е

Небо на моєму будинку герб, розсікаємо, вимірюємо злам

Родина, девіз, герб, хвилюємося, заспокоюємо, виставляємо рахунок

Сумно, як коринфський вірш, як мільйон мертвих індіанців

Ніщо не перевершить сонцестояння, будуємо, будуємо, підтримуємо

Під луною земля червона (ага), вся хата свічками заставлена

(так)

Але щось живе під снігом, у двох Заповітах не все

сказав (лапа, лапа, лапа)

І я маю жаль, старий як десять Бабелів, інші розміром з Майкла

На користь темряви дехто зрадив мене, але не її

Давайте поговоримо про це серед тих, хто проживає це життя, як століття дефіциту

Про те, що добре на деревах, Матвій, розділ 7, вірш 17

Я думаю про це під висотою Гізи (так), фронт лежить під плато

(так)

Не заперечуй, але мій Господь (лапа, лапа, лапа, лапа, лапа) байдуже

титулів і замків

Скажи їм, що я все це спроектував, мої плани затьмарилися, як чеснота

Все кружляє в моїх думках, застрягло в «не втраченій» кімнаті

Важко, як у дитинстві, коли ми бачили, як пішли, це тисяча ударів

тисячі артерій

Сьогодні ввечері батько Бобер розповідає історію, яка може розплакатися.

мільярдер

Мій перший ні проти, ні за, другий не чекатиме Йом Кіпур

Мій третій має освітлений вигляд, мої речі більше ніколи не побачили світла

І mi casa, це не tu casa, я пам'ятаю, як я їздив на Barça

З тих пір, як вони бачили Фіансо скрізь, коли вони кричали: «Що завгодно, тільки не це!»