Case départ - Sofiane

J’ai de nouveaux voisins, d’autres plaques rivées sur le coffre

J’ai fait le tour, j’m’ennuie, du coup, j’me suis inscrit au golf

Alors, j’suis sorti faire un tour, réfléchir sur mes choix

Mais j’ai marché cinq kilomètres, mon frère, j'étais toujours chez moi

Un gros chèque pour sécher mes larmes de faux géant

J’y repense au volant d’un 4S 911 sur l’océan

Et j’perdrais plus jamais mon temps à faire des tours en fer

L’argent n’fait pas l’bonheur, alors, j’me lève de bonne heure pour en faire

Ah, j’en ai driblé des rquins, arraché des caries

Et puis la rue m’a mordu fort, j’ai mis du sang dans tout Paris

Et rapplle-les, tous tes démons, j’aimerais bien tous les voir

Le matin, j’démarre, deux cent mille, j’dors dans un million tous les soirs

Ils m’ont en travers de la gorge

Dis-leur que c’est moi dans la Porsche

Et demande à mes frères: «Est-ce qu’on en est là?

Est-ce qu’on en est là ?», j’reconnais plus personne

Alors j’ai redoublé d’effort parce qu’on m’a souhaité la mort

La Rolex est réglée sur chronomètre

Sur chronomètre, j’me soigne avec de l’or

Frérot (frérot), eh, oh (eh, oh), j’n’ai plus besoin de toi

Frérot (frérot), eh, oh (eh, oh)

Et retour à la case départ, triste et bourré tous les soirs

Si je l’aime énormément, je préfère quand elle me ment

Et retour à la case départ, j’arriverai bien quelque part

Change le cauchemar en roman, je préfère quand il me ment

Des fois, j’ai l’air plus vieux qu’un banquier d’la City à Londres

Demain, tout ira mieux, j’ai pas ton temps, t’as pas ma montre

Ils cherchent à savoir combien j’fais, ils veulent plus savoir comment j’vais

La jalousie est la plus haute, mais j’y repenserai sur la côte

Il m’reste de la force pour nous venger, pour protéger ma blonde

Une main sur le volant du destin, une autre qui cache le monde

Ils m’ont en travers de la gorge

Dis-leur que c’est moi dans la Porsche

Et demande à mes frères: «Est-ce qu’on en est là?

Est-ce qu’on en est là ?», j’reconnais plus personne

Alors j’ai redoublé d’effort parce qu’on m’a souhaité la mort

La Rolex est réglée sur chronomètre

Sur chronomètre, j’me soigne avec de l’or

Frérot (frérot), eh, oh (eh, oh), j’n’ai plus besoin de toi

Frérot (frérot), eh, oh (eh, oh)

Et retour à la case départ, triste et bourré tous les soirs

Si je l’aime énormément, je préfère quand elle me ment

Et retour à la case départ, j’arriverai bien quelque part

Change le cauchemar en roman, je préfère quand il me ment

У мене з'явилися нові сусіди, інші таблички приклепані до багажника

Походив, нудно, тому записався на гольф

Тож я вийшов погуляти, обмірковуючи свій вибір

Але я пройшов п’ять кілометрів, брате, я ще вдома

Жирний чек, щоб висушити мої фальшиві гігантські сльози

Я згадую, як їздив на 4S 911 в океані

І я більше ніколи не витрачатиму час на виготовлення залізних веж

Гроші не купують щастя, тому я встаю рано, щоб зробити це

Ах, я дриблінг акул, витягнув порожнини

А потім вулиця сильно мене вкусила, я кров’ю залила весь Париж

І поверни їх, усіх своїх демонів, я хотів би їх усіх побачити

Вранці я починаю двісті тисяч, щоночі сплю по мільйону

Вони мені в горло

Скажи їм, що це я в Porsche

І запитайте моїх братів: «Ми там?

Ми там?», я вже нікого не впізнаю

Тож я подвоїв свої зусилля, бо вони бажали мені смерті

Ролекс налаштований на секундомір

На секундомірі я пригощаюся золотом

Брате (брате), ой, ой (ей, ой), ти мені більше не потрібен

Брате (брате), е, о (е, о)

І повертаємося до початку, сумний і п’яний щовечора

Якщо я її дуже люблю, я віддаю перевагу, коли вона мені бреше

І повернемося до початку, я кудись встигну

Перетворіть кошмар на роман, я віддаю перевагу, коли він мені бреше

Іноді я виглядаю старшим за банкіра Сіті в Лондоні

Завтра все буде краще, у мене немає твого часу, у тебе немає мого годинника

Вони хочуть знати, скільки я заробляю, вони більше не хочуть знати, як у мене справи

Ревнощі найвищі, але я подумаю про це на березі

У мене ще є сили помститися за нас, захистити свою блондинку

Одна рука на колесі долі, інша, що ховає світ

Вони мені в горло

Скажи їм, що це я в Porsche

І запитайте моїх братів: «Ми там?

Ми там?», я вже нікого не впізнаю

Тож я подвоїв свої зусилля, бо вони бажали мені смерті

Ролекс налаштований на секундомір

На секундомірі я пригощаюся золотом

Брате (брате), ой, ой (ей, ой), ти мені більше не потрібен

Брате (брате), е, о (е, о)

І повертаємося до початку, сумний і п’яний щовечора

Якщо я її дуже люблю, я віддаю перевагу, коли вона мені бреше

І повернемося до початку, я кудись встигну

Перетворіть кошмар на роман, я віддаю перевагу, коли він мені бреше