В Стакане - Собачий Lie

Моё море в стакане,

Соль и ветер так манят,

Я в тебя ныряю,

С головой ныряю.

Эй, смотри внимательно:

Я в плавках батиных

Автограф оставлю

Нефтью на белой

Скатерти.

На белой скатерти,

Нервов не хватит мне,

И в вашей памяти

Я не останусь,

Меня вы оставите.

Я боюсь, вы не справитесь.

Дай мне время подумать,

Только две минуты.

Обычно я не теряюсь,

Но впадаю в ступор сейчас.

Я ненавижу каждую свою часть.

У меня есть проблемы, но я их не решаю:

Я лезу на стену, чтобы другие снимали.

Спрыгнуть, может, получится, но легче не станет.

Почему я улыбаюсь?

Может быть мне показалось,

Что я схожу с ума?

А ведь я схожу с ума

Я проваливаюсь под лёд,

Покажи мне хоть кого-то, кто за мной нырнёт.

Я проваливаюсь под лёд, под лёд.

Я проваливаюсь под лёд,

Покажи мне хоть кого-то, кто за мной нырнёт.

Я проваливаюсь под лёд, под лёд.

Почему я улыбаюсь?

Может быть мне показалось,

Что я схожу с ума?

А ведь я схожу с ума

Почему я улыбаюсь?

Может быть мне показалось...

Моє море у склянці,

Сіль і вітер так манять,

Я в тебе пірнаю,

З головою пірнаю.

Гей, дивись уважно:

Я в плавках батиних

Автограф залишу

Нафтою на білій

Скатертини.

На білій скатертині,

Нервів не вистачить мені,

І у вашій пам'яті

Я не залишусь,

Мене ви залишите.

Я боюся, ви не впораєтеся.

Дай мені час подумати,

Лише дві хвилини.

Зазвичай я не гублюся,

Але впадаю у ступор зараз.

Я ненавиджу кожну свою частину.

Я маю проблеми, але я їх не вирішую:

Я лізу на стіну, щоби інші знімали.

Зістрибнути може вийде, але легше не стане.

Чому я посміхаюся?

Може мені здалося,

Що я божеволію?

Адже я божеволію

Я провалююся під лід,

Покажи мені хоч когось, хто за мною пірне.

Я провалююсь під лід, під лід.

Я провалююся під лід,

Покажи мені хоч когось, хто за мною пірне.

Я провалююсь під лід, під лід.

Чому я посміхаюся?

Може мені здалося,

Що я божеволію?

Адже я божеволію

Чому я посміхаюся?

Може мені здалося...