Vintage / Bla bla - Sina

C'è chi vuole fare arte

E chi si vuole fare gli artisti

Lo vedo nelle altre se guardo gli incisivi

Io ho una bimba, ma non ho un passeggino a casa

Delicato sul karimba mentre muove il culo a tempo

Okay è vintage quel vestito che non mi è piaciuto mai

E non te l’ho mai data vinta anche se era velluto

Mi sono innamorato delle curve

Ma noi siamo un po' diversi non giudico dal tessuto, sai

Cammini scalza sopra al letto, sfili senza trucco

Il cielo a casa mia è blu, si pure d’inverno

Il cielo di Milano mi ricorda che può fare brutto

Sina non è un farabutto, ma farà la differenza, voglio

Saltare forte lasciando i piedi a terra, voglio

Firmare la pace e scrivere la guerra, mami

Ma tu m’insegni a realizzare i sogni

E ora i miei sbagli sono solo dettagli

Oggi mi sono alzato perché volevo distrarti

Ho pensato solo al fatto che siamo distanti

Vivo d’istinto se non cambio quel filtro

E divido i momenti veri da somme distanti, poi

Fumiamo dalla stessa sigaretta

La mia city è bella, ma all’interno coscia mi restava stretta

Ho cambiato panni, ho cambiato piani

Ne ho fatti tipo tanti senza l’ascensore mami, noi

Sognavamo money nelle Nike mica i likes

Volevamo essere grandi mica essere gli altri

Ora che mi guardi fare quello che non fai

Hai ripreso a farti pare come tutti gli altri

Le tasche piene, i sogni più vicini

Problemi più lontani così vedo il domani

Sognamo cifre surreali

Ma mi sono svegliato con la faccia nella ciotola dei cereali

Non sopporto chi fa: «Bla, bla, bla», sempre «Bla, bla, bla», oh no

Se parliamo sento: «Bla, bla, bla», solo: «Bla, bla, bla»

Non restare un «Bla, bla» (Bla, bla, bla, bla)

Non restare un «Bla, bla», no, no

Non restare un «Bla, bla» (Bla, bla, bla, bla)

Non restare un «Bla, bla», non restare un «Bla, bla»

Non restare un «Bla, bla» (Bla, bla, bla, bla)

Eh, non restare un «Bla, bla», oh no

Non restare un «Bla, bla» (Bla, bla, bla, bla), mai

Non restare un «Bla, bla», non restare un «Bla, bla»

Non restare un «Bla, bla»

Є ті, хто хоче займатися мистецтвом

А хто хоче бути художником

Я бачу це в інших, якщо я дивлюся на різці

У мене є дівчинка, але я не маю вдома коляски

Ніжний до Карімби, коли він вчасно рухає дупою

Гаразд, та сукня, яка мені ніколи не подобалася, є вінтажною

І я ніколи не давав його тобі, навіть якщо він був оксамитовим

Я закохався в вигини

Але ми трохи різні, я не суджу за тканиною, розумієш

Ходиш босоніж по ліжку, знімаєшся без макіяжу

Небо в моєму домі синє, та ще взимку

Небо Мілана нагадує мені, що це може бути погано

Сіна не мерзотник, але це зміниться, я хочу

Я хочу сильно стрибати, залишаючи ноги на землі

Підпишіть мир і напишіть війну, мамо

Але ти вчиш мене здійснювати мрії

А тепер мої помилки – це лише деталі

Я сьогодні встав, бо хотів відвернути вас

Я просто думав про те, що ми далеко один від одного

Я живу інстинктом, якщо не зміню цей фільтр

А тоді я ділю справжні моменти на далекі суми

Ми куримо з однієї сигарети

Моє місто прекрасне, але на внутрішній стороні стегна воно залишалося тісним

Я переодягнувся, змінив плани

Я зробив, як багато хто без ліфта, мама, ми

Ми мріяли про гроші в Nike, а не про лайки

Ми хотіли бути великими, щоб не бути іншими

Тепер, коли ти дивишся, як я роблю те, чого не робиш ти

Ви відновили виглядати, як усі

Повні кишені, найближчі мрії

Більш віддалені проблеми, тому я бачу завтра

Ми мріємо про сюрреалістичні фігури

Але я прокинувся з обличчям у мисці з крупами

Я терпіти не можу людей, які кажуть: «бла, бла, бла», завжди «бла, бла, бла», о ні

Якщо ми розмовляємо, я чую: "бла, бла, бла", тільки: "Бла, бла, бла"

Не залишайся "бла, бла" (бла, бла, бла, бла)

Не залишайся "бла, бла", ні, ні

Не залишайся "бла, бла" (бла, бла, бла, бла)

Не залишайся "бла, бла", не залишайся "бла, бла"

Не залишайся "бла, бла" (бла, бла, бла, бла)

Ех, не залишайся "бла, бла", о ні

Ніколи не залишайся "бла, бла" (бла, бла, бла, бла)

Не залишайся "бла, бла", не залишайся "бла, бла"

Не залишайся "бла, бла"