Te Doy una Canción - Silvio Rodríguez, Pablo Milanés

Como gasto papel en recordartelo

Como me haces hablar en el silencio

Como no te me quitas de las ganas

Aunque nadie me vea nunca contigo

Y como pasa el tiempo

Que depronto son años

Sin pasar tú por mi, detenida

Te doy una canción si abro una puerta

Y de las sombras sales tú

Te doy una canción de madrugada

Cuando más quiero tu luz

Te doy una canción cuando apareces

El misterio del amor

Y si no lo apareces, no me importa

Yo te doy una canción

Si miro un poco afuera, me detengo

La ciudad se derrumba, y yo cantando

La gente que me odia, y que me quiere

No me va a perdonar que me distraiga

Creen que lo digo todo, que me juego la vida

Porque no te conocen, ni te sienten

Te doy una canción y hago un discurso

Sobre mi derecho a amar

Te doy una canción, con mis dos manos

Con las mismas he de matar

Te doy una canción y digo ¡Patria!

Y sigo hablando para ti

Te doy una canción, como un disparo

Como un libro, una palabra

Una guerrilla… Como doy el Amor

Як я витрачаю папір, щоб нагадати тобі

Як ти змусиш мене говорити в тиші

Як тобі не відняти моє бажання

Хоча мене з тобою ніхто ніколи не бачить

І як летить час

що раптом роки

Не пройшовши через мене, заарештований

Я подарую тобі пісню, якщо відкрию двері

І ти виходиш із тіні

Дарую тобі пісню на світанку

Коли я найбільше хочу твого світла

Я даю тобі пісню, коли ти з’явишся

таємниця кохання

А якщо ти цього не покажеш, мені байдуже

Дарую тобі пісню

Якщо я трохи дивлюся назовні, я зупиняюся

Місто руйнується, а я співаю

Люди, які мене ненавидять і які люблять мене

Він не пробачить мені того, що я відволікався

Вони думають, що я все говорю, що ризикую життям

Бо вони вас не знають і не відчувають

Я даю тобі пісню і виступаю

Про моє право на любов

Дарую тобі пісню двома руками

Такими ж я маю вбити

Дарую тобі пісню і кажу Батьківщина!

І я продовжую розмовляти з тобою

Я даю тобі пісню, як постріл

Як книга, слово

Партизан... Як мені дарувати любов