The Summer Funeral - Sigh

Silence enshrouds the remembrance that is feasting on my endless pain

My pain the scorching sun has raised from the depth of my withered heart

Is it an illusion made up by my mind

(Or should) I face the fact that the past is alive

This must be an illusion made up by my mind, I’m blind

Death that once belonged to the dream is now alive and haunts me

A wound carved in me which time won’t heal, I know I will never be relieved

The memory I had to conceal inside

Tragedy that once belonged to the past now wakes up

The memory I had to conceal inside now revealed

A life my innocence had to prey

Lost and forgotten in a frozen memory

I’m guilty because I’m alive

I’m alive, I’m alive

An innocence my malice had to prey

Lost and forgotten in a frozen memory

Am I guilty?

Am I to be judged?

I’m the one

Yes, I am, Yes, I am, Yes, I am

I’m the one to be damned forever

Help me dream in this silence forever

Though my soul is not to be saved, never ever, nor are theirs

Help me dream in the heat of the sun forever

Though my soul will never be saved, never

Oh my lord, may my curse damn them to hell

Forever to burn into the flame I once fell

Just let them know of the price to pay

Forever to rot in the seas of decay

Their intention was evil but mine was not

O God do you hear me or was it your will

I am so evil but who is not

God is so evil if it was his will

When sanity died, the malice was born

A life to be saved and a life that was saved

My sin which I should have known

My sin which I thought I had buried

Buried in the past forgotten, forever

Тиша огортає спогад, який бенкетує моїм нескінченним болем

Мій біль пекуче сонце підняло з глибини мого зів’ялого серця

Це ілюзія, створена моїм розумом

(Або треба) Я стикаюся з тим, що минуле живе

Це, мабуть, ілюзія, створена моїм розумом, я сліпий

Смерть, яка колись належала мні, тепер жива й переслідує мене

У мені вирізана рана, яка не загоїться, я знаю, що мені ніколи не полегшить

Спогад, який мені довелося ховати всередині

Трагедія, яка колись належала минулому, тепер прокидається

Спогад, який мені довелося ховати всередині, тепер відкрився

Життя, на яке довелося здобувати моя невинність

Загублений і забутий у застиглій пам’яті

Я винен, тому що я живий

Я живий, я живий

Невинність, яку мала зловити моя злоба

Загублений і забутий у застиглій пам’яті

Я винен?

Мене треба судити?

я той

Так, я, так, я, так, я

Я той, кого буде проклятий назавжди

Допоможи мені вічно мріяти в цій тиші

Хоча мою душу не спасити, ніколи й не їхню

Допоможи мені вічно мріяти під сонячною спекою

Хоча моя душа ніколи не буде врятована, ніколи

О мій господине, нехай моє прокляття приведе їх до пекла

Назавжди горіти в полум’ї, яке я колись упав

Просто повідомте їм про ціну, яку потрібно заплатити

Назавжди гнити в морях розпаду

Їхній намір був злим, а моїм ні

О, Боже, чи чуєш ти мене, чи це була твоя воля

Я такий злий, але хто ні

Бог настільки злий, якщо на це була його воля

Коли розсудливість померла, народилася злоба

Життя, яке потрібно врятувати, і життя, яке було врятовано

Мій гріх, який я повинен був знати

Мій гріх, який я думав, що поховав

Похований у минулому, забутий, назавжди