Avante - Siba

Desata o nó das entranhas

Se estica a musculatura

O pulmão força e sustenta

O ar na goela se apura

A língua recebe a carga

Larga depois que tritura

Desfeita a trava dos dentes

A boca escancara e canta

O rosto inteiro estremece

Em vez de sorrir, se espanta

Como um canhão que ribomba

Com ferrugem na garganta

Da mesma forma que o bafo

Precede o ronco da fera

Ou como a noite é parida

Da gravidez da cratera

A voz se esparrama aonde

Que até então não coubera

Os microfones parecem

Longas serpentes mutantes

Que copulam com as máquinas

Que acendem uns botões brilhantes

Ejaculando as descargas

De som nos alto-falantes

A lingua destila a seiva

Dos dentes da cascavel

O que os ouvidos recolhem

São fragmentos do fel

Que espirrou das marretadas

Que destroçaram babel

Um assovio solta um pássaro

Que rasga o espaço e voa

Que parte mas não retorna

Que ilumina quando entoa

Deixa sombra na lembrança

Mas já morreu quando ecoa

Palavras são como almas

Que a luz ampara e anima

Bailando desordenadas

Em baixo, ao lado e em cima

Refletidas nos espelhos

Dos vãos da casa da rima

Imagens são balões presos

Por um cordão que se tora

Porque poesia é presença

De um vulto que não demora

O canto espalha no vento

E o tempo desfaz na hora

Desarrochada a mordaça

Escancarada a masmôrra

Estourado o cativeiro

Balança o pau da gangorra

O carrossel solta as travas

A dama presa está forra

Na descompressão do grito

De liberdade e revolta

Se abriram os portões pesados

Um touro bravo se solta

Quem parte berrando: avante!

Pode cair mas não voltar

Розв'яжіть вузол нутрощів

Розтягує м'яз

Легені зміцнюються і підтримуються

Повітря в горлі очищається

Мова отримує навантаження

Відкиньте після подрібнення

Скасування фіксатора зубів

Рот широко відкриває і співає

Все обличчя здригається

Замість посмішки він злякався

Як гуркіт гармати

З іржею в горлі

Так само, як дихання

Передує хропінню дикого звіра

Або як народжується ніч

Від вагітності кратера

Голос розноситься куди завгодно

що до того часу не було

Здається, мікрофони

давно мутовані змії

Які злягаються з машинами

Це освітлює кілька яскравих бутонів

Еякуляція виділень

Звук на колонках

Язик переганяє сік

Із зубів гримучої змії

Що вуха підхопить

Вони є фрагментами жовчного міхура

Що чхали з кувалд

хто знищив Вавилон

Свисток випускає пташку

Що рве простір і летить

Що йде, але не повертається

Це світиться, коли ти співаєш

Залишає тінь у пам'яті

Але воно вже вмерло, коли лунає

Слова як душі

Щоб світло підтримувало і оживляло

танцювати безладно

Внизу, поруч і вгорі

Відбивається в дзеркалах

З прольотів хати рима

Зображення - це захоплені повітряні кульки

Шнуром, який скручується

Бо поезія – це присутність

Розміру, який не займе багато часу

Спів розноситься вітром

І час розчиняється в часі

Викрутив кляп

Широко відкрите підземелля

полон зламаний

Збалансуйте палицю на гойдалці

Карусель звільняє замки

Ув'язнена на волі

У декомпресії крику

Про свободу і повстання

Якби важкі ворота відчинилися

Розлюченого бика відпускають

Хто йде з криком: вперед!

Воно може впасти, але не повернутися