Resistência Cultural - Hélio Bentes, Siba, Marcelo D2

Essa é a história de um mulato brasileiro

Da malandragem aqui do Rio de Janeiro

Preste atenção no nosso conto e vê se não dorme no ponto

Pra história que eu vou contar primeiro

Eu busco nos mais velhos dos terreiros e tambores

E assim fico mais forte, enfrento medos e minhas dores

No mundo de dinheiro, não se tem mais valores

Nos separam por classe, cores, escravos e senhores, é

Conquistar o meu espaço

Eu olho pro futuro sem esquecer o passado

Quem se rebaixa assim mesmo, quer ser é elevado

Nos querem de humildes para sermos humilhados

A rua cobra, e como cobra

Mas ajudar, que é bom, ninguém ajuda, é foda

Tu gosta de dinheiro, né?

Carro importado

Pulseira de área VIP e uma puta do lado

Eu vou é de Ciata, velha guarda da Portela

Falo de João do Vale, de Zé Keti e Manacéia

Falo de coisas simples, falo do meu lugar

Eu falo do meu povo e da cultura popular

Vai vendo

É que eu luto e não me rendo

Caio e não me vendo

Não recuo nem em pensamento

Eu sigo um movimento que pra mim é natural

De resistência cultural

Eu luto e não me rendo

Caio e não me vendo

Não recuo nem em pensamento

Eu sigo um movimento que pra mim é natural

De resistência cultural

O bicho pega mesmo é aqui na selva de pedra

Te empurro o lixo deles, abraçou?

Já era

Te tornam militante com medo de militares

Cagam na ideologia e jogam a ética pros ares

Sou moleque sinistro, entrego meu suor

Pelo que eu tenho visto, só vai de mal a pior

A paciência é curta, a ignorância é tanta

Cê até mata um leão, mas não foge das antas

A rua cobra, e como cobra

Mas ajudar, que é bom, ninguém ajuda, é foda

Nas ruas desse mundo, eu só quero andar

Toda vez que eu dou um passo o mundo sai do lugar

Buscar na sua própria vida a matéria prima

Eu posso até cair, mas dou a volta por cima

Como a chama na lenha, eu me inflamo e consumo

O que eu toco vira luxo, deixo o carvão em fumo

E canto

Eu luto e não me rendo

Caio e não me vendo

Não recuo nem em pensamento

Eu sigo um movimento que pra mim é natural

De resistência cultural

Eu luto e não me rendo

Caio e não me vendo

Não recuo nem em pensamento

Eu sigo um movimento que pra mim é natural

De resistência cultural

Resistência cultural!

— E aí, lembra de mim?

— Ô, não lembro, não, meu parceiro

— Primo do Maytor, tá ligado não?

— O bagulho é sair pra roubar esses filha da puta, irmão.

Encher a cara deles

de tiro, mano

— Pô, desde menó que eu te falo isso, menó.

Tu é, porra, estressadão, cara.

É isso que eles quer de nós, tá ligado?

Nóis tem que quebrar eles diferente,

nóis tem que é fazer arte, fuma aí, ó.

Tá ligado?

— Já é então, vou roubar e vou dar dinheiro pra tu virar artista nessa porra

Це історія бразильського мулата

Обман тут, у Ріо-де-Жанейро

Зверніть увагу на нашу історію і подивіться, чи не заснете ви на місці

Для історії, яку я збираюся розповісти першою

Шукаю найстарших по дворах і барабанах

І тому я стаю сильнішою, я стикаюся зі страхами і своїм болем

У світі грошей більше немає цінностей

Вони розділяють нас за класами, кольорами, рабами та панами, це так

Завоюй мій простір

Я дивлюся в майбутнє, не забуваючи про минуле

Ті, хто просто так принижуються, хочуть бути піднесеними

Вони хочуть, щоб ми були скромними, щоб нас можна було принижувати

Вулиця в’ється, і як в’ється

Але допомагаючи, що добре, ніхто не допомагає, це погано

Ви любите гроші, правда?

Імпортний автомобіль

Браслет VIP зони і повія збоку

Я йду від Ciata, старої гвардії Portela

Я говорю про Жоау ду Вале, Зе Кеті та Манасейю

Я говорю про прості речі, я говорю зі свого місця

Я говорю про свій народ і популярну культуру

Продовжуй дивитись

Просто я борюся і не здаюся

Я падаю і не бачу себе

Не відступаю навіть в думках

Я дотримуюся природного для мене руху

культурного опору

Я борюся і не здаюся

Я падаю і не бачу себе

Не відступаю навіть в думках

Я дотримуюся природного для мене руху

культурного опору

Жук справді потрапляє сюди в кам’яні джунглі

Я штовхаю тобі їхнє сміття, ти обнявся?

Це кінець

Вони роблять вас бойовиком, який боїться військових

Вони срать на ідеологію і викидають етику в повітря

Я зловісна дитина, я віддаю свій піт

З того, що я бачив, все погіршується

Терпіння коротке, незнання так багато

Ви навіть лева вб'єте, але від тапірів не втечете

Вулиця в’ється, і як в’ється

Але допомагаючи, що добре, ніхто не допомагає, це погано

Вулицями цього світу я просто хочу гуляти

Кожен раз, коли я роблю крок, світ зрушується з місця

Шукайте сировину у власному житті

Я навіть можу впасти, але повертаюся на вершину

Як полум'я в дровах, я розгораюся і згораю

Те, що я граю, стає розкішшю, Я залишаю вугілля в димі

А я співаю

Я борюся і не здаюся

Я падаю і не бачу себе

Не відступаю навіть в думках

Я дотримуюся природного для мене руху

культурного опору

Я борюся і не здаюся

Я падаю і не бачу себе

Не відступаю навіть в думках

Я дотримуюся природного для мене руху

культурного опору

Культурний опір!

— Отже, пам'ятаєте мене?

— Ой, не пам'ятаю, друже

— Двоюрідний брат мера, знаєте?

— Справа в тому, щоб викрасти цих лохів, брате.

Набити їм обличчя

стрілянина, братан

— Ну, коли я тобі це розповідаю, чоловіче.

Ти, блін, у стресі, чоловіче.

Це те, що вони хочуть від нас, розумієте?

Ми повинні розбити їх різними,

Треба займатися мистецтвом, курити там, дивитися.

Ви пов'язані?

— Ось і все, я буду красти і дам тобі грошей, щоб ти став артистом у цьому лайні