Беспризорник - Шура

Солнца луч золотой вдруг коснётся лица

Я забыл слова «мама» и не помню отца

Как в пустыне себя ощущать я устал

Ни кола ни двора, отсыревший подвал

Нет друзей, нет подруг, лишь обида и боль

Я такой же как вы, кто мне дал эту роль

В горле — ком, а из глаз вдруг скатилась слеза

Я смотрю на людей те отводят глаза

Припев:

Беспризорник, ни кола ни двора

Беспризорник, отсыревший подвал

Беспризорник, лишь обида и боль

Беспризорник, кто мне дал эту роль?

Раскалённый песок обжигает ступни

Я взываю мой Бог ты меня защити

Дай мне сил отыскать свой родительский дом

Я к губам прикосну старый свой медальон

Может будет судьба благосклонна хоть раз

На рассвете встаю так, как делал не раз

Я надежду храня вдруг ступлю на порог

И уже позади сотни пыльных дорог

Сотни пыльных дорог…

Припев:

Беспризорник, ни кола ни двора

Беспризорник, отсыревший подвал

Беспризорник, лишь обида и боль

Беспризорник, кто мне дал эту роль?

Сонце промінь золотий раптом торкнеться обличчя

Я забув слова «мама» і не пам'ятаю батька

Як у пустелі себе відчувати я втомився

Ні кола ні двору, що відволожився підвал

Немає друзів, немає подруг, лише образа і біль

Я такий як ви, хто мені дав цю роль

У горлі — кому, а з очей раптом скотилася сльоза

Я дивлюся на людей ті відводять очі

Приспів:

Безпритульник, ні кола ні двору

Безпритульник, що відволожився підвал

Безпритульник, лише образа і боль

Безпритульник, хто мені дав цю роль?

Розпечений пісок обпалює ступні

Я закликаю мій Бог ти мене захисти

Дай мені сил знайти свій батьківський будинок

Я до губ доторкнуся старий свій медальйон

Може буде доля прихильна хоч раз

На світанку встаю так, як робив не раз

Я надію зберігаючи раптом ступлю на поріг

І вже позаду сотні запорошених доріг

Сотні запорошених доріг…

Приспів:

Безпритульник, ні кола ні двору

Безпритульник, що відволожився підвал

Безпритульник, лише образа і боль

Безпритульник, хто мені дав цю роль?