Пододеяло - Shot

С ней совершить ошибку — это грубо,

Улыбка и губы с ума сведут.

Она моя подруга, я не выпускаю из виду,

Ей не важна моя прибыль, что как день, уходит на убыль.

Каждое утро доброе, солнце на нас светит,

На мир этот, среди которого мы с ней давно тут бредим.

Каждая ночь спокойная, также она,

Тогда допой мою песню, Луна, пока душа моя пьяна…

От запаха духов — один щёлк.

Был уже в режиме давно тут Off, а я готов идти за ней,

Была бы лишь только видна моя Венера, да воочию,

Не с полотна, не спал, она пришла ко мне той ночью.

Да, бывает и именно так,

Видимо и наши имена — это не просто небесный ведь знак.

Что бы ты хотела?

Я тебе могу помочь сегодня с этим,

А завтра, мы станем вновь свободней, и ты не на работе утром,

На рассвете и я —

Припев:

И я не стану твоим идеалом.

Можешь назвать меня, хоть идиотом!

Но я лягу к тебе под одеяло,

А завтра — ты не пойдешь на работу.

И я не стану твоим идеалом.

Можешь назвать меня, хоть идиотом!

Но я лягу к тебе под одеяло,

А завтра — ты не пойдешь на работу.

С ней совершить ошибку — это глупо;

Её улыбка и губы.

Шибко не ходит в клубы.

Любит дым сигарет, не крепких,

Часто меня поставит в ступор.

Это не моя вина.

Вот и вино.

Давай штопор, подруга!

Давай на брудершафт!

Я меняю ландшафт и беру тебя с собой,

Туда, где мы будем ближе на шаг,

Где мы вроде бы люди.

Но не виден будет шар Земной,

Где не будет нужен тебе шарф зимой;

Где я буду мужем, ты будешь женой.

Весною немного дождём поплачет наш апрель,

А мы так в лето влюблены, рисует акварель

Наши тела, как ты пила вино — это наше кино,

Потом дала… Да ладно, нам приятно.

Мы с тобою за одно.

Сегодня я до не небес тебя поднял —

И естественно: сам стал ещё немного свободней!

А ты спросишь, и что потом?

Отвечу шёпотом:

Когда наступит вечер, я под одеяло к тебе залезу котом!

Припев:

И я не стану твоим идеалом.

Можешь назвать меня, хоть идиотом!

Но я лягу к тебе под одеяло,

А завтра — ты не пойдешь на работу.

И я не стану твоим идеалом.

Можешь назвать меня, хоть идиотом!

Но я лягу к тебе под одеяло,

А завтра — ты не пойдешь на работу.

З ній зробити помилку — це грубо,

Посмішка і губи з розуму зведуть.

Вона моя подруга, я не випускаю з виду,

Їй неважливий мій прибуток, що як день, йде на спад.

Щоранку добрий, сонце на нас світить,

На цей світ, серед якого ми з ним давно тут марудимо.

Кожна ніч спокійна, також вона,

Тоді допий мою пісню, Місяць, поки душа моя п'яна...

Від запаху духів — один клацання.

Був уже в режимі давно тут Off, а готовий йти за нею,

Була тільки видна моя Венера, так, на власні очі,

Не с полотна, не спав, вона прийшла до мене тієї ночі.

Так, буває і саме так,

Мабуть і наші імена — це не просто небесний знак.

Що би ти хотіла?

Я тобі можу допомогти сьогодні з цим,

А завтра, ми станемо знову вільнішими, і ти не на роботі вранці,

На світанку і я—

Приспів:

І я не стану твоїм ідеалом.

Можеш назвати мене, хоч ідіотом!

Але я ляжу до тебе під ковдру,

А завтра — ти не підеш на роботу.

І я не стану твоїм ідеалом.

Можеш назвати мене, хоч ідіотом!

Але я ляжу до тебе під ковдру,

А завтра — ти не підеш на роботу.

З ній зробити помилку - це безглуздо;

Її посмішка і губи.

Надто не ходить у клуби.

Любить дим сигарет, не міцних,

Часто мене поставить у ступор.

Це не моя вина.

От і вино.

Давай штопор, подруго!

Давай на брудершафт!

Я зміню ландшафт і беру тебе з собою,

Туди, де ми будемо ближче на крок,

Де ми, начебто, люди.

Але не видна буде куля Земної,

Де не буде потрібен тобі шарф взимку;

Де я буду чоловіком, ти будеш дружиною.

Весною трохи дощем поплаче наш квітень,

А ми так у літо закохані, малює акварель

Наші тіла, як ти пила вино — це наше кіно,

Потім дала... Так, добре, нам приємно.

Ми з тобою за одним.

Сьогодні я до не небес тебе підняв —

І природно: сам став ще трохи вільнішим!

А ти запитаєш,і що потім?

Відповім пошепки:

Коли настане вечір, я під ковдру до тебе залізу котом!

Приспів:

І я не стану твоїм ідеалом.

Можеш назвати мене, хоч ідіотом!

Але я ляжу до тебе під ковдру,

А завтра — ти не підеш на роботу.

І я не стану твоїм ідеалом.

Можеш назвати мене, хоч ідіотом!

Але я ляжу до тебе під ковдру,

А завтра — ти не підеш на роботу.