Луна - Shot

Каждый о своём пишет, о том, что им движет,

О том, кем он дышит, потом, о том, с кем он был лишь знаком.

Так и живём, в мире бедолаг и лирика на лад идёт,

А на закате дым ладана огнём…

Да, доломали — delete!

На, на детали они мир разобрали,

Далее на бит, им подарим мы «хит».

Они его так назовут, во замут,

Лучшие на небесах, а тут души заблудшие ждут.

Мама, во мне, по сути, правильно пойми, дух.

Добра и по плану, он людям радует слух.

Дом, моё море, она… сон или я наяву…

Помню, на небе Луна не видна была никому.

«Привет» и поклон тебе низкий, где-то по контуру бледного диска,

А мне бы вагон, по пути с кем…

Да билет в это небо голубое, на двоих, быть пленными покоя,

Ты и я, но я один лечу в дом каменистый…

Припев:

За окном Луна…

Да только нам она двоим, не освещает путь.

Луна…

Твои глаза так близко,

Будь моей Луной, а я буду твоим лунным диском…

За окном Луна…

Да только нам она двоим, не освещает путь.

Луна…

Твои глаза так близко,

Будь моей Луной, а я буду твоим лунным диском…

«Привет!

Как всегда, надеюсь, у тебя всё хорошо… Как и говорил,

„Пока вот есть минутка“, пишу.

Пыталась, на самом деле найти что-нибудь…

Поняла, что ты не хочешь треков о любви, то есть… в принципе… Сам понимаешь…

Так вот живём… Такая песня о любви!»

Под ногами влага, снега сырого грязь.

Годами ловила бумага с неба суровую связь.

Слепок души перед вами, ведь надо когда-то,

Напоследок потушить огонь и пламени остаток.

Вижу тебя, точнее фото твои вокруг висят тут,

Для меня будь нотой минора, на минуту из тех шести десятков.

Минут так много, а ты так молода,

И я молю моего Бога, дабы не навалила беда!

Мой огонь, мои фонари, моя аллея

Вдоль тех фонарей, но почему-то порою не греют

Они, там только огни их и свет,

А кроме них, отныне в доме этом тихо и никого нет…

По мне, так там искусство, смотри,

Раз на Луне так пусто, как нам говорят, откуда корабли?

Откуда чувства и огни?

Откуда пирамиды?

Ибо глупо

Верить и путать… Ищи меня внутри, я ухожу во внутрь!

Припев:

За окном Луна…

Да только нам она двоим, не освещает путь.

Луна…

Твои глаза так близко,

Будь моей Луной, а я буду твоим лунным диском…

За окном Луна…

Да только нам она двоим, не освещает путь.

Луна…

Твои глаза так близко,

Будь моей Луной, а я буду твоим лунным диском…

Кожен про своєму пише, про тому, що нимрухає,

Про те, ким він дихає, потім, про те, з ким він був лише знайомий.

Так і живемо, у світі бідолах і лірика на лад йде,

А на заході дим ладану вогнем…

Так, доламали - delete!

На, на деталі вони світ розібрали,

Далі на біт, ним подаруємо ми «хіт».

Вони його так назвуть, заберуть,

Найкращі на небесах, а тут душі заблукалі чекають.

Мама, у мені, по суті, правильно зрозумій, дух.

Добра і за планом, він людям радує слух.

Дім, моє море, вона… сон чи я наяву…

Пам'ятаю, на небі Місяць не видно був нікому.

«Привіт» і поклон тобі низький, десь за контуром блідого диска,

А мені би вагон, по шляху з ким...

Так квиток у це небо блакитне, на двох, бути полоненими спокою,

Ти і я, але я один лечу в будинок кам'янистий ...

Приспів:

За вікном Місяць…

Та тільки нам вона двом, не висвітлює шлях.

Місяць…

Твої очі так близько,

Будь моїм Місяцем, а буду твоїм місячним диском…

За вікном Місяць…

Та тільки нам вона двом, не висвітлює шлях.

Місяць…

Твої очі так близько,

Будь моїм Місяцем, а буду твоїм місячним диском…

"Вітаю!

Як завжди, сподіваюся, у тебе все добре… Як і говорив,

"Поки ось є хвилинка", пишу.

Намагалася, насправді знайти щось...

Зрозуміла, що ти не хочеш треків про кохання, тобто… в принципі… Сам розумієш…

Так ось живемо… Така пісня про кохання!»

Під ногами волога, снігу сирого бруд.

Роками ловив папір з неба суворий зв'язок.

Зліпок душі перед вами, адже треба колись,

Насамкінець загасити вогонь і полум'я залишок.

Бачу тебе, точніше фото твої довкола висять тут,

Для мене будь нотою мінора, на хвилину з тих шести десятків.

Хвилин так багато, а ти так молода,

І я молю мого Бога, щоб не навалила біда!

Мій вогонь, мої ліхтарі, моя алея

Вздовж тих ліхтарів, але чомусь часом не гріють

Вони, там тільки вогні їх і світло,

А крім них, відтепер у будинку цьому тихо і нікого немає...

По мені, так там мистецтво, дивись,

Раз на Місяці так порожньо, як нам кажуть, звідки кораблі?

Звідки почуття і вогні?

Звідки піраміди?

Бо безглуздо

Вірити і плутати… Шукай мене всередині, я йду всередину!

Приспів:

За вікном Місяць…

Та тільки нам вона двом, не висвітлює шлях.

Місяць…

Твої очі так близько,

Будь моїм Місяцем, а буду твоїм місячним диском…

За вікном Місяць…

Та тільки нам вона двом, не висвітлює шлях.

Місяць…

Твої очі так близько,

Будь моїм Місяцем, а буду твоїм місячним диском…