L'arche de Noé - Sheila

C’est incroyable:

Chaque fois que nous partons en vacances

On prend toujours trop d’affaires

Mais cette fois-ci pas question

Même si mes enfants me disent:

Les animaux n’ont pas de chemise

Pas de robe, pas de valises

Ils nous ont vus faire nos bagages

Ils voudront être du voyage

Qu’est-ce qu’on fait?

On va décider:

La chouette et ses lunettes,

Quel regard elle a !

— On la prend, dis, maman?

Le lièvre aux grandes oreilles

Gambade déjà.

— On le prend, dis, maman?

Le canari qui s’est blessé,

On n’peut pas le laisser

Prends-le si tu veux

— On le prends dis maman?

Il guérira mieux

Et ton petit chien Framboise

Frétille déjà.

— On le prend, dis maman?

L’agneau plein de bouclettes

Qui dort près de toi.

— Prends-le, prends-le maman !

Et sur la route on va penser:

C’est l’Arche de Noë

Enfin ça ira

— La plus belle c’est maman

On se serrera

On trouve toujours de la place

Pour ceux qu’on aime

Et si en chemin tombe la pluie

Ce sera comme au Déluge aussi

Le chat et la souris blanche

Qui ne se quittent pas.

— On les prend, dis, maman?

Et le canard sauvage, qui le nourrira?

— On le prend, dis maman?

La la la la…

— La plus belle, c’est maman

La la la la…

— La plus belle, c’est maman

Et sur la route on va penser:

C’est l’Arche de Noë

Enfin, ça ira

— La plus belle, c’est maman

Va chercher ton papa.

La la la…

— La plus belle, c’est maman

Це неймовірно:

Кожен раз, коли ми йдемо у відпустку

Ми завжди беремо занадто багато справ

Але цього разу ніяк

Хоча мої діти кажуть мені:

У тварин немає сорочок

Ні сукні, ні валіз

Вони бачили, як ми пакували речі

Вони захочуть бути в подорожі

Що ми робимо?

Ми вирішимо:

Сова і його окуляри,

Який у неї погляд!

— Беремо, скажімо, мамо?

Вухий заєць

Вже грає.

— Беремо, скажімо, мамо?

Поранена канарейка,

Ми не можемо це залишити

Бери, якщо хочеш

«Візьмемо, скажімо, мама?»

Він краще загоїться

І твоя маленька собачка Малина

Вже тремтить.

— Приймемо, скажімо, мама?

Баранчик повний кучерів

Хто поруч з тобою спить.

«Візьми, візьми, мамо!»

А в дорозі будемо думати:

Це Ноїв ковчег

Нарешті все буде добре

– Найкрасивіша – мама

Нам буде тісно

Ми завжди знаходимо місце

Для тих, кого ми любимо

А якщо по дорозі піде дощ

Це теж буде як Потоп

Кіт і біла мишка

Які не залишають один одного.

— Ми їх візьмемо, скажімо, мамо?

А дику качку хто буде годувати?

— Приймемо, скажімо, мама?

Ла-ля-ля-ля…

«Найкрасивіша – це мама».

Ла-ля-ля-ля…

«Найкрасивіша – це мама».

А в дорозі будемо думати:

Це Ноїв ковчег

Нарешті так і буде

«Найкрасивіша – це мама».

Іди, візьми свого тата.

Ла-ля-ля…

«Найкрасивіша – це мама».