Шум дождя - Шахерезада

под шум и плеск дождя

поет виолончель

вдруг ослабев от страха

я открою дверь

увижу двор цветущий

и этот дом

окно с балконом

на восьмом

о шум дождя

зачем ты глушишь звук

прекраснее тебя

что значишь ты звучанье музыки души

услышу стон слезу печаль

обрывок фраз

и всё же я читаю в этом

твой рассказ

о том что раньше было

всё я прочту

и от восторга

закричу

о шум дождя

зачем ты глушишь звук

прекраснее тебя

что значишь ты звучанье музыки души

… сумерки

как в ней зажёгся свет

виолончель поёт

и в ней спасенья нет

пусть той обиды память

движенье рук

напоминает етот звук

о шум дождя

зачем ты глушишь звук

прекраснее тебя

что значишь ты звучанье музыки души

під шум і плеск дощу

співає віолончель

раптом послабшавши від страху

я відчиню двері

побачу двір квітучий

і цей будинок

вікно з балконом

на восьмому

про шум дощу

навіщо ти глушиш звук

прекрасніший за тебе

що означає ти звучання музики душі

почую стогін сльозу смуток

уривок фраз

і все ж я читаю в цьому

твоя розповідь

про що раніше було

все я прочитаю

і від захвату

закричу

про шум дощу

навіщо ти глушиш звук

прекрасніший за тебе

що означає ти звучання музики душі

… сутінки

як у ній запалилося світло

віолончель співає

і в ній порятунку немає

нехай тієї образи пам'ять

рух рук

нагадує цей звук

про шум дощу

навіщо ти глушиш звук

прекрасніший за тебе

що означає ти звучання музики душі