Стрелы - Северный флот

Скрытый под масками солнца сын,

Кончилась сказка, и ты один,

Тебе стало просто так много лет...

Чувствуешь дерево кожей рук?

Вот она - дверь - замыкает круг

Между жизнью и не жизнью твоей на Земле.

Дело не доделано, кровь не остыла ещё,

И тело не согнули в бараний рог.

Знаю, за тебя всё измерили, ты не уверен, но

Стрелы выгоняют зверей из берлог.

Ноги не помнят, куда идти,

Руки не знают, кого спасти,

Этот город станет летним дождем.

В теплые шорохи наших снов

Ты ушел - гордый Король Шутов,

Только знай, что мы все здесь,

И мы все тебя ждём.

Дело не доделано, кровь не остыла ещё,

И тело не согнули в бараний рог.

Знаю, за тебя всё измерили, ты не уверен, но

Стрелы выгоняют зверей из берлог.

Дело не доделано, кровь не остыла ещё,

И тело не согнули в бараний рог.

Знаю, за тебя всё измерили, ты не уверен, но

Стрелы выгоняют зверей из берлог.

Прихований під масками сонця син,

Скінчилася казка, і ти один,

Тобі стало просто так багато років.

Чи відчуваєш дерево шкірою рук?

Ось вони - двері - замикає коло

Між життям і не життям твоїм на землі.

Справа не дороблено, кров не остигнула ще,

І тіло не зігнули в баранячий ріг.

Знаю, за тебе все виміряли, ти не певен, але

Стріли виганяють звірів із барлог.

Ноги не пам'ятають, куди йти,

Руки не знають, кого врятувати

Це місто стане літнім дощем.

У теплі шерехи наших снів

Ти пішов - гордий Король Шутов,

Тільки знай, що ми всі тут,

І ми всі на тебе чекаємо.

Справа не дороблено, кров не остигнула ще,

І тіло не зігнули в баранячий ріг.

Знаю, за тебе все виміряли, ти не певен, але

Стріли виганяють звірів із барлог.

Справа не дороблено, кров не остигнула ще,

І тіло не зігнули в баранячий ріг.

Знаю, за тебе все виміряли, ти не певен, але

Стріли виганяють звірів із барлог.