The Paradox - Seven Spires

There is no afterlife

Only this

There is no afterlife

Only this

I have gazed upon these skies for a lifetime or more

The fiercest stars, collapsed on heaven’s floor

Airless and silent, the pathway from hell, destination endlessly far

Still, attempt to traverse through the black and frozen time

Behold the portal to the light

A tale of hope for those to die

With sings so cold and muscles tense, I could not make the journey’s end

With no blood left in my veins to bleed, and no tears left to shed

Never had I felt so alone

Taste this bitter darkness

This universe of emptiness that lies within us

That we lie within, and reside in awe and wonder

Stretching through matter and time unending

A beautiful mystery eternally unsolved

Become the dreamless, reach the void and see

Into the emptiness that birthed and denied me

Forsaken, we shall accept this as our truth

Dreaming in the language, but longing for our youth

Evasive is the ecstasy of sleep

I reach for that horizon, forever just out of reach

To cross the threshold into darkness

There is no afterlife

Only this

There is no afterlife

Only this

There is no afterlife

Only this

There is no afterlife

Only this

Немає загробного життя

Тільки в цьому

Немає загробного життя

Тільки в цьому

Я дивився на ці небеса ціле життя чи більше

Найлютіші зірки впали на підлогу неба

Безповітряний і тихий, шлях із пекла, безкінечно далекий пункт призначення

І все ж спробуйте перейти крізь чорний і застиглий час

Подивіться на портал до світла

Розповідь про надію для тих, хто помре

Коли співає такий холодний, а м’язи напружені, я не міг закінчити подорож

У моїх венах не залишилося крові, щоб кровоточити, і сліз, щоб пролити

Я ніколи не відчував себе таким самотнім

Скуштуйте цю гірку темряву

Цей всесвіт порожнечі, що лежить всередині нас

Про те, що ми лежимо всередині, перебуваємо в страхові й здивуванні

Протягнувшись через матерію і час нескінченно

Прекрасна таємниця, вічно нерозгадана

Станьте безмріяним, досягніть порожнечі і подивіться

У порожнечу, яка мене народила і відмовила

Залишені, ми приймемо це як нашу правду

Мріємо на мові, але тужимо за нашою молодістю

Ухильний — це екстаз сну

Я тягнусь до цього горизонту, назавжди просто поза досяжністю

Щоб переступити поріг у темряву

Немає загробного життя

Тільки в цьому

Немає загробного життя

Тільки в цьому

Немає загробного життя

Тільки в цьому

Немає загробного життя

Тільки в цьому