Глаза - СЭТ

Падал в эти глаза

Медленно, как перо

Бледный, как Пьеро

В бездну на дно

Падал в эти глаза

Цеплялся за что-нибудь,

Будто последний вздох

Будто бы он не умеет летать,

Лежит на земле, а где-то под небом его гнездо

Дышал в унисон и

Тормозил коней, чтоб быть наравне

С другими он борзый

С ней — ласковый нежный зверь

Послушай, солнце

Ты не одно в моем небе

На закате твоем восходит луна,

Ты огонь, но мне с ней теплее

Да нет, не твоя вина

Да знаю, еще пожалею

Как в воду глядел, но не веря своим же словам

Он

Падал в эти глаза

Медленно, как перо

Бледный, как Пьеро

В бездну на дно

Падал в эти глаза

Видел в них слезы горя и радости

Холод и страсть

Чертиков пакости, мелкие пакости,

Но не видел в них мразь

Лишь очертания

Образа, что так желаем, сквозь пелену

Когда терял — думал умру, когда понял — думал убью

Сука не смей, делать это снова, сука не смей

Я отрубил, Гаргона, головы всех твоих змей,

Но они лезут по новой

Выйди на свет

Посмотри в зеркало и узри смерть,

А в ответ смех, его век смят

Он простил грех и отвел взгляд

Падал в эти глаза

Медленно, как перо

Бледный, как Пьеро

В бездну на дно

Падал в эти глаза

Падав у ці очі

Повільно, як перо

Блідий, як П'єро

У бездну на дно

Падав у ці очі

Чіплявся за що-небудь,

Ніби останній подих

Ніби він не вміє літати,

Лежить на землі, а десь під небом його гніздо

Дихав у унісон і

Гальмував коней, щоб бути нарівні

З іншими він хартий

З ній — ласкавий ніжний звір

Слухай, сонце

Ти не тільки в моєму небі

На твоєму заході сходить місяць,

Ти вогонь, але мені з нею тепліше

Так, ні, не твоя вина

Так знаю, ще пошкодую

Як у воду дивився, але не вірячи своїми ж словами

Він

Падав у ці очі

Повільно, як перо

Блідий, як П'єро

У бездну на дно

Падав у ці очі

Бачив у них сльози горя і радості

Холод і пристрасть

Чортиків капості, дрібні капості,

Але не бачив у ніх мерзоту

Лише контури

Образу, що так бажаємо, крізь пелену

Коли втрачав — думав помру, коли зрозумів — думав уб'ю

Сука не смій, робити це знову, сука не смій

Я відрубав, Гаргоно, голови всіх твоїх змій,

Але вони лізуть по нової

Вийди на світло

Подивись у дзеркало і узрі смерть,

А в відповідь сміх, його вік зім'ятий

Він простив гріх і відвів погляд

Падав у ці очі

Повільно, як перо

Блідий, як П'єро

У бездну на дно

Падав у ці очі