Ljubica - Sergio Endrigo

Je m’premenais par les Balkans

E Sarajevo?

Dieu sait o?

Au millieu d’brumeux palais

Pleins de memoires

Les boulevards d?

J?

Jaunis

L’hiver se glisse dans mou coeur

Et soudain sans y songer

J’ai recontr?

La joie

Oh ljepa Ljubica Ljubica

Avec tes dixsept ans

Sur ta bouche et tes cheveux

Odeur de mer et du printemps

Ljubica Ljubica

Ton beau rire dans ta gorge

Est comme un fleuve qui vient?

Moi

Tu Dessines mon visage

Me touchant du bout du doigt

Tu this q’ton coeur

Est trop petit pour moi

Dans le champre liberty

Les rideaux d?

J?

Tir?

S Ton parfum sur l’oreiller

Tu peux me croire, j'?

Tais content

Oh moja Ljubica Ljubica

J’oublie tout mon pass?

Le present ca m’fait du mai

Si je pense au lendemain

Ljubica Ljubica

Tu me donnes?

Pleines mains

L’illusion d’avoir vingt ans

C'?

Tait pareil?

La chanson

Que tue les reves au petit jour

Le soleil fait un p’tit tour

Et fit le soir

Le train noir qui t prenda

Dernier sourire dans la fum?

E Nou crion «on se verra»

Mais nul n’y croit, ni toi ni moi

Souviens toi Ljubica Ljubica

Et moi j’essais de rire

Puis je perds au premier bar

L’illusion d’avoir vingt ans,

Ljubica Ljubica

Sur ta bouche et dans ton crops

Odeur de mer et du printemps

Я пройшов Балканами

А Сараєво?

Бог знає де?

Серед туманних палаців

Повний спогадів

Бульвари с

я

пожовклий

Зима закрадається до серця

І раптом не замислюючись

я зустрів

Радість

О ljepa Любиця Любиця

З твоїми сімнадцятьма роками

На твій рот і волосся

Запах моря і весни

Любиця Любиця

Твій прекрасний сміх у тебе в горлі

Невже річка йде?

я

Ти малюєш моє обличчя

Торкаючись мене кінчиками пальців

Ти скажи своєму серцю

Для мене замалий

На полі свободи

Штори з

я

Стріляти?

S Ваші духи на подушці

Ти можеш мені вірити, я?

Будь щасливий

О, моя Любиця Любиця

Я забув весь свій пропуск?

Теперішнє змушує мене почувати себе погано

Якщо я думаю про завтрашній день

Любиця Любиця

ти мені даєш?

повні руки

Ілюзія двадцяти років

VS'?

Це було те саме?

Пісня

Це вбиває сни на світанку

Сонце трохи повертається

І зроблено ввечері

Чорний потяг, який доставив тебе

Остання посмішка в диму?

E Ми кричимо «до зустрічі»

Але в це ніхто не вірить, ні ти, ні я

Згадайте Любицю Любицю

І я намагаюся сміятися

Тоді я програю на першому такті

Ілюзія двадцяти років,

Любиця Любиця

На твоєму роті й у твоєму врожаї

Запах моря і весни