Via Broletto, 34 - Sergio Endrigo

Se passate da via Broletto

Al numero 34

Toglietevi il cappello e parlate sottovoce

Al primo piano dorme l’amore mio

È tanto bella la bimba mia

E giura sempre di amarmi tanto

Ma quando io la bacio

Lei ride e parla d’altro

O mangia noccioline

Troppe volte mi lascia solo

E torna quando le pare

E poi mi guarda appena, non dice dov'è andata

Tante volte penso di lasciarla

Io vorrei, ma non posso andare

È la mia croce, la mia miseria

Ma è tutta la mia vita

Per me è tutto il mondo

È tutto quel che ho

Se passate da via Broletto

Al numero 34

Potete anche gridare, fare quello che vi pare

L’amore mio non si sveglierà

Ora dorme e sul suo bel viso

C'è l’ombra di un sorriso

Ma proprio sotto il cuore

C'è un forellino rosso

Rosso come un fiore

Sono stato io

Mi perdoni Iddio

Ma sono un gentiluomo

E a nessuno dirò il perché

A nessuno dirò il perché

Якщо ви проходите повз Бролетто

Під номером 34

Зніміть капелюха і говоріть тихо

Моя любов спить на першому поверсі

Моя дитина така красива

І він завжди клянеться, що дуже любить мене

Але коли я її цілую

Вона сміється і говорить про інше

Або їжте арахіс

Занадто багато разів він залишає мене саму

І повертайся, коли хочеш

А потім ледве дивиться на мене, не каже, куди вона пішла

Багато разів я думаю залишити це

Я б хотів, але не можу піти

Це мій хрест, моє нещастя

Але це все моє життя

Для мене це цілий світ

Це все, що я маю

Якщо ви проходите повз Бролетто

Під номером 34

Ви також можете кричати, робити, що вам подобається

Моя любов не прокинеться

Тепер він спить і на своєму гарному обличчі

Є тінь посмішки

Але прямо під серцем

Є невелика червона дірка

Червоний, як квітка

Це був я

Прости мене Боже

Але я джентльмен

І ніхто не скаже чому

Я нікому не скажу чому